ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом  Акціонерного комерційного банку "Прем"єрбанк", м. Дніпропетровськ 

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дімзаводу газової

                     апаратури",  м.Дніпропетровськ 

про стягнення 12 987 447 грн. 38 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача - Шевченко О.Ю.- представник, довіреність від 07.11.05 р.

  Від відповідача - Алєксєєнко А.І. - представник, довіреність № 348 від 29.05.06 р.  

СУТЬ СПОРУ:

АКБ "Прем’єрбанк" звернувся у травні 2006 року із позовом до ТОВ "Торговий дім заводу газової апаратури", в якому просить господарський суд зобов’язати відповідача повернути Позивачу безпідставно набуте ним майно у натурі, а саме векселі, векселедавцем яких виступало ВАТ “Дніпрококсохімремонт”: №65305329472523 від 31.07.2001р. - номінал векселя 5775000,00 грн., №65305329472524 від 01.07.2001р. - номінал векселя 1000000,00 грн., №65305329472525 від 01.07.2001р. - номінал векселя 1000000,00 грн., №65305329472526 від 01.07.2001р. - номінал векселя 1000000,00 грн., №65305329472527 від 01.07.2001р. –номінал векселя 1000000,00 грн., №65305329472528 від 01.07.2001р. - номінал векселя 1000000,00 грн., №65305329472529 від 01.07.2001р. - номінал векселя 225000,00 грн., №65305329472530 від 01.07.2001р. - номінал векселя 1000000,00 грн., №65305329472531 від 01.07.2001р., номінал векселя 1000000,00 грн. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що на підставі угоди №6 від 15.07.2004р.  про уступку права вимоги Відповідачу було передано право вимоги до ТОВ „Планета-Сервіс”, яке виникло з кредитного договору №46 від 08.08.2003р., по погашенню кредиту та оплаті процентів за користування кредитом у загальній сумі 12987447,38 грн., пені, штрафів та інших виплат, передбачених кредитним договором. Вказує, що в подальшому угода про уступку вимоги була визнана недійсною у судовому порядку, а тому Відповідач набув вказані векселі  та зберігає їх у себе за рахунок Позивача без достатньої правової підстави, оскільки 18.07.2005р. ТОВ „Планета-Сервіс” (боржник) було ліквідовано за рішенням господарського суду і на цей час неможлива двостороння реституція.

Відповідач вказує у відзиві на позов, що податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області за підставі постанови про провадження виїмки від 18.07.2005р. та згідно акту приймання-передачі від 20.07.2004р. було вилучено 9 векселів від 01.07.2001р., а саме: №№ 65305329472523, 65305329472524, 65305329472525, 65305329472526, 65305329472527, 65305329472528, 65305329472529, 65305329472530, 6530532947253, які до сьогоднішнього дня ТОВ „Торговий дім заводу газової апаратури” повернуті не були.

Розгляд справи зупинявся з 13.07.06р. по 30.10.06р. до закінчення розгляду пов’язаною із нею іншою кримінальною справою №69059026 по обвинуваченню Яхонтової Л.Г., яка знаходиться на розгляді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у судді Марущак С.Л., та в  матеріалах якої мали знаходитись векселі, щодо яких заявлено вимоги про їх витребування у даній справі.

У клопотання від 25.10.06р. про відновлення провадження у справі Позивач вказав, що 11.07.06р. Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська виніс вирок у справі по обвинуваченню Яхонтової Л.Г. №1-129/06 та що під час ознайомлення з матеріалами цієї кримінальної справи ним було встановлено, що в матеріалах справи відсутні як оригінали так і копії спірних векселів.

Заявою від 25.10.06р. Позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути з Відповідача вартість безпідставно набутого майна в сумі 12987447,38 грн. Обґрунтовує свої змінені позовні вимоги тим, що на сьогоднішній день повернути векселі Позивачу, як безпідставно набуте майно, не представляється можливим оскільки не можливо встановити місцезнаходження зазначених векселів. Вважає, що відповідно до ч.3 ст. 1212 та ст. 1213 Цивільного кодексу України, Відповідач зобов’язаний повернути Позивачу безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернення в натурі Позивачу безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Відповідач проти змінених позовних вимог заперечує. Вказує, що Позивача жодного разу не звертався до Відповідача  із вимогою про отримання зазначених векселів, чим порушені процедури досудового врегулювання спорів. Вказує також, що, згідно з умовами договору про уступку права вимоги №6 від 15.07.2004р., вексельний платіж не був передбачений, що прямо порушує ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”. Вважає, що Позивач неправильно тлумачить положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки при виконанні  угоди №6 від 15.07.2004р. Відповідач нічого не отримав від Позивача. Вказує, що, згідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, повернення векселів за угодою №6 від 15.07.2004р. повинно провадитись від кого вони були отримані –ТОВ „Планета-Сервіс”. Однак на сьогоднішній час повертати векселі від цієї особи неможливо, оскільки вона була ліквідована. Вважає також, що після набрання законної сили вироку у кримінальній справі, саме Відповідач має право вимагати від правоохоронних органів повернення йому зазначених векселів, як речових доказів, що підлягають поверненню їх законним володільцям. Повідомив суд, що до платежу ВАТ „Дніпрококсохімремонт” зазначені векселі до цього часу Відповідачем не пред’являлись. Подав клопотання про скасування заходів по забезпеченню позову.

В судовому засіданні 09.11.06р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Між Акціонерним комерційним банком “Прем`єрбанк” (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім заводу газової апаратури” (далі - Відповідач) була укладена угода про уступку права вимоги №6 від 15.07.2004р.

          Відповідно до п.1.1 угоди про уступку права вимоги №6 від 15.07.2004р., Позивач поступається, а Відповідач приймає право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю “Планета-Сервіс” (далі –Боржник або ТОВ „Планета-Сервіс”), яке виникло з кредитного договору № 46 від 08.08.2003р. (далі –Кредитний договір №46), який був укладений між Позивачем та Боржником.

          Право вимоги складає усі права Позивача, який виступає стороною за Кредитним договором № 46, який був укладений між Позивачем та Боржником, по погашенню кредиту та оплаті процентів за користування кредитом у загальній сумі 12987447,38 грн., пені, штрафів та інших виплат, передбачених вказаним договором.

          Відповідно до п.1.2 угоди про уступку права вимоги №6 від 15.07.2004р., Позивач та Відповідач обумовили, що в розрахунок за уступку вимоги, Відповідач здійснює оплату на користь Позивача на суму заборгованості за кредитом та процентам у загальній сумі 12987447,38 грн. в строк до 05.08.2004 р.

                    У встановлений угодою про уступку права вимоги №6 від 15.07.2004р. строк Відповідач не здійснив оплату на користь Позивача, що підтверджується довідкою з АКБ “Прем`єрбанк”.

В свою чергу, 20.07.2004 р., відповідно до угоди про уступку права вимоги №6 від 15.07.2004р., Боржник розрахувався з Відповідачем за своїм зобов`язанням за Кредитним договором № 46, шляхом вексельного платежу, векселями:

·          №65305329472523 від 31.07.2001 р., номінал векселя 5775000,00 грн., векселедавець–ВАТ “Дніпрококсохімремонт”;

·          №65305329472524 від 01.07.2001 р., номінал векселя 1000000,00 грн., векселедавець –ВАТ “Дніпрококсохімремонт”;

·          №65305329472525 від 01.07.2001 р., номінал векселя 1000000,00 грн., векселедавець –ВАТ “Дніпрококсохімремонт”;

·          №65305329472526 від 01.07.2001 р., номінал векселя 1000000,00 грн., векселедавець –ВАТ “Дніпрококсохімремонт”;

·          №65305329472527 від 01.07.2001 р., номінал векселя 1000000,00 грн., векселедавець –ВАТ “Дніпрококсохімремонт”;

·          №65305329472528 від 01.07.2001 р., номінал векселя 1000000,00 грн., векселедавець –ВАТ “Дніпрококсохімремонт”;

·          №65305329472529 від 01.07.2001 р., номінал векселя 225000,00 грн., векселедавець –ВАТ “Дніпрококсохімремонт”;

·          №65305329472530 від 01.07.2001 р., номінал векселя 1000000,00 грн., векселедавець –ВАТ “Дніпрококсохімремонт”;

·          №65305329472531 від 01.07.2001 р., номінал векселя 1000000,00 грн., векселедавець  – ВАТ “Дніпрококсохімремонт”,

на загальну суму 12987447,38 грн. (далі –зазначені векселі), що підтверджується актом про вексельний платіж та актом приймання –передачі  векселів.

          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2005 р. у справі №30/233 (33/272) угода про уступку права вимоги №6 від 15.07.2004р., укладена між Позивачем та Відповідачем, була визнана недійсною з моменту її укладення.

          Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2006р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2005р. у справі №30/233 (33/272) залишено без змін.

          В своїх рішеннях господарський суд Дніпропетровської області та Вищий господарський суд України у справі №30/233 (33/272) зазначають, що проведення двосторонньої реституції між ТОВ “Планета-Сервіс” (Боржником) та АКБ “Прем`єрбанк” неможлива, оскільки 18.07.2005 р. підприємство Боржника було ліквідовано за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області та виключено з ЄДРПОУ.

          Таким чином, до теперішнього часу судом не були застосовані наслідки визнання недійсною угоди №6 від 15.07.2004р.

Відповідач стверджував, що зазначені векселі, були вилучені 20.07.2005р. Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області і пояснити, де зараз знаходяться вилучені векселі не має можливості.

Як повідомив Позивач, 05.10.2006р. представник АКБ “Прем`єрбанк” ознайомилась з матеріалами кримінальної справи (№ 1-128/06) за обвинуваченням Яхонтової Л.Г. в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, де не було виявлено ані копій, ані оригіналів зазначених векселів.

Отже, на час розгляду даної справи сторони не надали суду відомості про точне місцезнаходження зазначених векселів, що, на думку Позивача, робить їх повернення неможливим.

Позивач вважає, що оскільки угода про уступку права вимоги №6 від 15.07.2004р., яка була укладена між Позивачем та Відповідачем, визнана недійсною з моменту її укладення; предметом визнаної недійсною угоди є право вимоги до ліквідованого підприємства Боржника за Кредитним договором №46, який був укладений між Позивачем та Боржником; векселі на загальну суму 12987447,38 грн., які Боржник передав Відповідачу –це форма розрахунку Боржника за своїм зобов`язанням за Кредитним договором №46, який був укладений між Позивачем та ліквідованим Боржником; Відповідач так і не розрахувався належним чином з Позивачем за отримане право вимоги до Боржника у сумі 12987447,38 грн., то Відповідач набув право грошової вимоги до Боржника без достатньої правової підстави.

Також Позивач вважає, що оскільки угода про уступку права вимоги №6 від 15.07.2004р. була визнана господарським судом недійсною з моменту її укладення, відпала підстава для передачі Позивачем права грошової вимоги до Відповідача, а Відповідач, який набув право вимоги до Боржника на підставі, яка згодом відпала, набув вказані векселі та зберігає їх у себе за рахунок Позивача без достатньої правової підстави.

Вартість безпідставно набутого майна (зазначених векселів) оцінена Позивачем у сумі 12987447,38 грн. виходячи з загальної суми, на яку були видані векселі і яку б Позивач отримав у випадку своєчасного повернення Відповідачем безпідставно набутого майна за угодою про уступку права вимоги № 6 від 15.07.2004р., яка була визнана судом недійсною.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

При розгляді господарським судом справи № 30/233 (33/272) за позовом ВАТ Акціонерний комерційний банк „Гарант” до Акціонерного комерційного банку „Прем’єрбанк” за участю третьої особи-1: товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Іріола Фрахт”, третьої особи-2: товариства з обмеженою відповідальністю „Планета-Сервіс” і третьої особи-3: товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім заводу газової апаратури” про визнання угоди про уступку вимоги №6 від 15.07.2004р. недійсною, судом було встановлено, що  повернення сторін у первісний стан є неможливим, оскільки ТОВ „Планета-Сервіс” було ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як видно із встановлених обставин безпосередньо між Позивачем і Відповідачем у даній справі грошові або майнові розрахунки не проводились.

Таким чином, виходячи із положень ст. 216 Цивільного кодексу України, якими встановлені правила двосторонньої реституції, у Відповідача існує обов’язок повернути отримане за недійсним правочином тільки на користь ТОВ „Планета-Сервіс”, а не Позивача у даній справі.

Відповідно до положень п. 1 ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, на які Позивач також посилається на підтвердження своїх вимог у даній справі, встановлено, що положення Глави 83 „Набуття, збереження майна без достатньої правої підстави” цього Кодексу, застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Згідно загальних положень про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначених у ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно; особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, в силу вищенаведених положень Цивільного кодексу України, Відповідач зобов’язаний повернути зазначені векселі безпосередньо ТОВ „Планета-Сервіс” –особі, за рахунок якої було набуте це майно, а не Позивачу у даній справі.

При цьому, за правилами ст. 609 Цивільного кодексу України, на Відповідача не покладаються обов’язки ТОВ „Планета-Сервіс” внаслідок ліквідації цього товариства як юридичної особи.

Решта доводів Відповідача не впливає на вищенаведені висновки, тому відхиляються судом як недоречні.

На підставі викладеного у позовних вимогах Позивача до Відповідача про стягнення грошових коштів у сумі 12987447,38 грн. вартості безпідставно набутого майна (зазначених векселів) слід відмовити, як необґрунтованих.

          Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Заходи по забезпечення позову, що були вжиті ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.06р. у даній справі, за правилами ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 4, 32-36, 43-45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити.

          Стягнути з Акціонерного комерційного банку „Прем’єрбанк” в доход Державного бюджету України суму 25500 грн. держмита, видавши наказ.

          Скасувати заходи по забезпеченню позову, що були вжиті ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.06р. у даній справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.