ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
09.11.06р. | Справа № А9/427-06 |
За позовом Прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в
особі: Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ в особі Державної
інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області,
м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс", м. Дніпропетровськ
про стягнення 238000 грн.
Суддя Подобед І.М.
Представники сторін:
Від позивача – Мартиненко Ю.О. – заступник начальника, довіреність №12/168-2675 від
01.09.06р.
Від відповідача –Липський А.В. – начальник юрвідділу, довіреність №01-20 від 01.02.06р.
- Терехов Д.С. – головний енергетик, довіреність №1667-20 від 17.10.06р.
В засіданні прийняли участь – Лисичий А.П. – помічник райпрокурора,
посвідчення №73 від 15.05.06р.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор звернувся у вересні 2006 року із позовом до ВАТ „Дніпрококс”, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на користь Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області грошові кошти в сумі 238000 грн. підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів із перерахуванням цих коштів до державного бюджету на певний рахунок у ВДКУ. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач допустив перевитрати коксового та доменного газів внаслідок роботи котлів зі зниженим ККД і перевищенням безперервної продувки; допустив перевитрати теплової енергії, зумовлені незадовільним станом ізоляції на теплотрасах і витоком пару через незадовільниий стан трубопроводів; допустив перевитрати електроенергії із-за встановлення електродвигунів більшої потужності чим за проектом та за рахунок неефективного теплообміну в проміжному холодильнику компресору, що класифікується як недотримання технологічної дисципліни, недодержання роботи за режимними картами, та незадовільний стан устаткування по підприємству. Вказує, що зазначені порушення були виявлені при проведенні позивачем перевірки раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів по ВАТ „Дніпрококс”, по результатах якої, у відповідності до ст. 11 п. „е” Закону України „Про енергозбереження”, до відповідача було застосовано постанову про підвищену плату за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів на суму 238000 грн., які не сплачені відповідачем у добровільному порядку.
Позивач повністю підтримав позовні вимоги прокурора.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що акт комплексної перевірки від 06.07.06р. є незаконним, складеним в порушення чинного законодавства та такий, що не відповідає фактичним документам та обставинам використання ВАТ „Дніпрококс” паливно-енергетичних ресурсів, а складена на підставі цього акту постанова є незаконною та нечинною. Обґрунтовує свої заперечення тим, що робота котлів відповідала режимній карті, у розрахунках позивача витрат теплової енергії неправильно визначені певні показники та допущені помилки; що технологія влаштування певних трубопроводів для теплової енергії не передбачає теплоізоляції, а на певних трубопроводах позивачем невірно визначені температурні показники та не вказано чим вимірювались діаметри витоків; що застосовані позивачем формули витрат електричної енергії не відповідають формулам передбаченім у Методиці, не враховано специфіки роботи компресора, як частини технологічної установки, і, окрім того, у розрахунку перевитрат електроенергії не враховано диференційований тариф по зонам доби. Вважає, що при перевірці не встановлено жодного з порушень, за які постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. №699 передбачено застосування підвищеної плати. Вказує на те, що у акті перевірки зафіксовано факт безгосподарного та марнотратного споживання паливно-енергетичних ресурсів, які мають кваліфікуватися за п. „є” ст. 11 Закону України „Про енергозбереження”, а застосовані економічні заходи згідно п. „е” ст. 11 названого Закону, якою встановлено відповідальність за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів. Також вважає, що винесенню постанови має передувати виконання припису про усунення виявлених порушень (докладніше у запереченнях на позов).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши надані докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Проведеною прокуратурою Ленінського району м. Дніпропетровська перевіркою встановлено, що державним інспектором Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області (далі –Позивачем) 06.07.06р. при проведені комплексної перевірки раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів на Відкритому акціонерному товаристві “Дніпрококс” (далі –Відповідач) було виявлено перевитрати коксового та доменного газів в наслідок роботи котлів ГМ –50-14/250 ст. № 5 зі зниженим ККД, перевитрати палива за рахунок перевищення безперервної продувки на котлі №2, - коксового газу - 76,32 тис.м3/рік; доменного газу – 641,5 тис.м3/рік, чим були порушені “Вимоги до ефективного використання газу” п.п. 1.1, 3.6, 3.8.; перевитрати теплової енергії зумовлені незадовільним станом ізоляції на теплотрасах, не задовільним станом трубопроводів (витоки пару), що є недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування) –3507,2 Гкал/рік "ПТЕ ТУ і ТМ" п.2.1.14, СНіП2.04.14-88; перевитрати електроенергії із-за встановлення електродвигунів більшої потужності чим за проектом, перевитрати електроенергії за рахунок неефективного теплообміну в проміжному холодильнику компресору ВМ-10-63/9, що класифікується, як недотримання технологічної дисципліни, недодержання роботи за режимними картами, та незадовільний стан устаткування по підприємству-160,8 тис. кВт/рік.
Встановлені факти нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів зафіксовані в акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів на ВАТ „Дніпрококс” №18–5/3.1.25-91 від 06.07.2006 р.
По результатах перевірки Позивачем було винесено постанову від 06.07.06р. №18-5/3.22-27 „Про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів”, якою застосовано до Відповідача підвищену плату на суму 238000 грн. за перевитрати палива коксового газу –76,32 м куб/рік; доменного газу – 641,5 тис. м куб/рік; тепло енергії –3507,2 Гкал/рік; електроенергії –160,8 тис. кВт*год/рік. Підставою є Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві” від 02.09.1993р. № 699.
Відповідач підвищену плату за нераціональне використання газу та інших паливно–енергетичних ресурсів до теперішнього часу у добровільному порядку не сплатив.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до п. „е” ст. 11 Закону України „Про енергозбереження”, економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Відповідно до п. ”є” ст. 11 вищевказаного Закону, економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають також застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Згідно преамбули Закону України „Про енергозбереження”, у цьому законі вживаються такі поняття як марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро –і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів); та нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів –нормами питомих витрат палива та енергії.
Як видно із мотивувальної частини винесеної Позивачем постанови „Про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів” від 06.07.06р. №18-5/3.22-27, виявлені ним у Відповідача порушення при використанні паливно-енергетичних ресурсів, слід кваліфікувати як марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Як видно із змісту резолютивної частина вищезазначеної постанови Позивачем застосовані до Відповідача економічні заходи у вигляді плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Таким чином, Позивачем необґрунтовано застосовано до Відповідача економічні заходи, які не відповідають вчиненому ним правопорушенню при використанні паливно-енергетичних ресурсів.
За таких обставин зазначена постанова не відповідає вимогам Закону України „Про енергозбереження”, тому цей акт державного органу не може бути застосований судом, за правилами ч.1 ст. 9 Кодекс адміністративного судочинства України.
Решта доводів відповідача не впливає на вищенаведені висновки, тому відхиляється судом.
На підставі викладеного у позовних вимогах прокурора в інтересах держави в особі Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 238000 грн. підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів - слід відмовити, як необґрунтованих.
Судові витрати у справі, сплату яких Позивач не здійснював, з Відповідача не стягуються, відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 5, 7-12, 19, 69-71, 87, 94, 104, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.М. Подобед |
|
|
|
Повний текст постанови підписаний –17.11.06р.