К.с. № 1-38/11

В И Р О К

іменем України

          04.03.2011 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.,

при секретарі Радченко С.П.,

за участю прокурора Красківського В.П.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 незаконно заволодів транспортним засобом за наступних обставин.

16 грудня 2010 року приблизно о 03 годині 00 хвилин ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись в гаражі № 20 гаражного кооперативу № 1 в місті Українка Обухівського району Київської області зняв з велосипедного колеса спицю, підійшов до автомобіля «ЗАЗ-110217», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився біля гаража № 21 та належить ОСОБА_3, за допомогою спиці шляхом зламу замка відчинив двері автомобіля, після чого проник в салон автомобіля та використовуючи столярський різець шляхом замикання контактів запустив двигун, потім разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які сіли в салон автомобіля та не були обізнані про злочинні дії ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом розпочав рух в бік вулиці Київської в м.Обухів Київської області, таким чином незаконно заволодівши транспортним засобом.

У подальшому не маючи права керування, незаконно керуючи транспортним засобом, рухаючись по проїзній частині вулиці Київської в місті Обухів Київської області, навпроти Київського картонно-паперового комбінату, що розташований по вулиці Київській, 130 в м.Обухів, ОСОБА_2 не врахував дорожні умови та не справився з керуванням транспортним засобом, здійснив наїзд на відбійний стовпець, внаслідок чого автомобіль було пошкоджено. Залишивши автомобіль в аварійному стані ОСОБА_2 покинув місце злочину. В результаті злочинних дій ОСОБА_2, направлених на незаконне заволодіння транспортним засобом, було спричинено ОСОБА_3 матеріальну шкоду, яка згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 2-а від 13.01.2011 року складає 18 251 гривня 30 копійок.

          В судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненні указаного злочину визнав повністю, цивільний позов визнав повністю, заявив клопотання про обмежене дослідження доказів по справі, пояснивши, що він не оспорює ні кваліфікацію його дій, ні правдивості даних у справі показів свідків. Надав покази, якими повністю підтвердив обставини обвинувачення, вказавши, що 16.12.2010 року в гаражі №20 в м.Українка, який орендували для репетицій рок-гурту, він відпочивав разом із потерпілим та іншими друзями, приблизно о пів на першу ночі потерпілий залишив автомобіль ЗАЗ біля гаража та пішов додому, він вирішив відчинити автомобіль, спицею від велосипедного колеса відчинив замок дверей, проник в салон, замок запалення був несправний, потім різцем замкнув контакти та завів двигун, після чого погодився на пропозицію ОСОБА_5 відвезти його та ОСОБА_4 в м.Обухів, за кермом автомобіля він поїхав в м.Обухів, де поблизу картонно-паперового комбінату не впорався з керуванням та допустив зіткнення із відбійником, після цього їх трьох таксі завезло в лікарню в м.Українка, там не надали медичну допомогу, тому таксі повезло їх в Обухівську лікарню, він вийшов по дорозі біля гаражів, вранці потерпілому він повідомив неправдиву інформацію, що автомобіль забрали інші особи, потерпілий не дозволяв йому користуватись автомобілем самостійно, потерпілий та його батько під час слідства вимагав від нього значну суму коштів та погрожував, у вчиненому щиро каявся, просив не позбавляти волі, оскільки це необхідно для відшкодування збитків потерпілому.

Потерпілий показав, що протягом дня відпочивав з підсудним та іншими друзями в гаражі, після чого пішов додому, вранці дізнався про те, що автомобіль зник, раніше в його присутності він давав керувати підсудному своїм автомобілем, але в той день не дозволяв і ключі та документи не передавав, просив позбавити підсудного волі.

Представник потерпілого посилався крім цього на суспільну небезпечність підсудного.

          Відповідно до вимог ст.299 КПК України впевнившись у добровільності та істинності позиції підсудного, вислухавши учасників судового розгляду, суд вважав можливим обмежити дослідження доказів по справі допитом підсудного, потерпілого та дослідженням обставин відносно характеризуючих даних підсудного, оскільки самим підсудним не оспорюється кваліфікація його дій та доведеність його вини.

Суд вважає, що дії підсудного вірно кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом.

          Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд вважає щире каяття, позитивну характеристику з місця проживання, вперше притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Враховуючи фактичні обставини справи суд не вбачає підстав для застосування положень ст.69 КПК України.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання, позицію потерпілого та його представника, які просили призначити покарання у виді позбавлення волі, особу підсудного, який має молодий вік, раніше не судимий, не працює, в достатній мірі усвідомив неправомірність своїх діянь, оцінюючи фактичні обставини справи, суд вважає можливим призначення покарання у вигляді обмеження волі та застосування ст.ст. 75,76 КК України, оскільки виправлення підсудного можливе без відбування покарання.

Підстав вважати підсудного суспільно небезпечним суд не вбачає, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження таких обставин, доводи потерпілого та його представника про це, а також про необхідність ізоляції підсудного від суспільства є безпідставними, належно не обґрунтовані та не конкретизовані.

Покарання у виді штрафу не застосовується в зв’язку із відсутністю у підсудного місця роботи та доходів, а також з огляду на те, що заподіяні злочином збитки не відшкодовані.

Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Судові витрати слід покласти на підсудного в повному обсязі.

Речовий доказ –автомобіль, що знаходиться на штрафмайданчику Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області –слід передати власнику.

При вирішенні цивільного позову суд наступне.

Потерпілий та його представник просили стягнути з підсудного всього 25 000 гривень, обґрунтовуючи ціну позову тим, що потерпілому заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 21 251 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., а також потерпілий поніс витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1000 грн., хоч арифметичне складання вказаних сум не відповідає ціні позову. Підсудний визнав позов повністю. Прокурор підтримав цивільний позов в частині дійсної матеріальної шкоди, в іншій частині поклався на розсуд суду.

Судовим слідством встановлено і зібраними по справі доказами підтверджується, що потерпілому внаслідок неправомірних дій підсудного було спричинено матеріальні збитки в розмірі 18 251,30 грн., що підтверджується висновком судової авто товарознавчої експертизи НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області № 2-а від 13.01.2011 року, в якому зазначено, що вартість майнової шкоди прийнята експертом на рівні ринкової вартості транспортного засобу до пошкодження. При цьому суд відмічає, що в зв’язку із стягненням з підсудного збитків в розмірі повної вартості пошкодженого автомобіля, у нього виникає право на передачу йому вказаного автомобіля, однак таке питання не вирішується в межах цієї кримінальної справи в зв’язку з відсутністю подібних вимог. Заподіяння інших збитків потерпілому не підтверджується жодним доказом. Таким чином, враховуючи положення ч.3 ст.62 Конституції України, ст.275 КПК України, ст.ст.10,11,60,174 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги в частині матеріальної шкоди, яка перевищує визначений експертом розмір матеріального збитку, не можуть бути задоволені, оскільки суперечать чинному законодавству і матеріалам справи, не доведені жодним доказом та є сумнівними.

Суд вважає, потерпілому була нанесена моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку із протиправною поведінкою підсудного, пошкодженням майна, зміні життєвого укладу. За таких обставин, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 2 тис. грн., що відповідає положенням ст.23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.

Вимоги про відшкодування потерпілому витрат за правову допомогу не підтверджені документом про фактичне понесення таких витрат, тому не підлягають задоволенню.

Таким чином, цивільний позов слід задовольнити частково.

Накладений постановою слідчого арешт на майно підсудного необхідно зняти по вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 289 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну –одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_2 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Обухівського району УДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу ОСОБА_2 залишити попередню –підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області витрати на проведення експертиз в розмірі 1 356 грн. 71 коп.

Речовий доказ автомобіль «ЗАЗ-110217», державний номерний знак НОМЕР_1, повернути ОСОБА_3

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 18 251 грн. 30 коп., відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., а всього 20 251 грн. 30 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Зняти арешт з усього майна ОСОБА_2, накладений постановою слідчого Обухівського РВ ГУ МВС України в Київської області від 25 січня 2011 року.

На вирок може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Київської області через Обухівський районний суд.

Суддя: