Справа № 434/2334/13-ц
Провадження № 2-н/434/241/13
У Х В А Л А
22 березня 2013 року місто Луганськ
Артемівський районний суд м. Луганська в особі судді Река А.С., вирішуючи питання про можливість прийняття заяви ПАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по платі за послуги з газопостачання, -
встановив:
ПАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по платі за послуги з газопостачання за період з 01.08.1996 року по 01.03.2013 року в сумі 1254,66 гривень і судові витрати.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вважає за необхідне відмовити ПАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства у прийнятті до розгляду заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, в якому суддя у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на підставі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Ст. 96 ЦПК України передбачає вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, зокрема: якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви про видачу судового наказу вбачається спір про право.
Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявник просить стягнути з боржника борг, який утворився з 01.08.1996 року, що знаходиться поза межами строку позовної давності, про застосування якого у боржників є право заявити.
Таким чином, суд приходить до висновку, що із заявлених вимог, вбачається спір про право, що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.96, 100, 293 ЦПК України, ст. 267 ЦК України, Постановою №14 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року, суд, -
ухвалив:
Відмовити ПАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по платі за послуги з газопостачання.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії дійсної ухвали апеляційної скарги.
Суддя А.С. Река