Справа № 332/963/13-К

Провадження № 1-КП/332/65/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2013 року м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді: Федоренка О.І.;

при секретарі: Іщенко А.С.;

за участю прокурора: Проценко М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012089990003714 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Моряковський Затон Томського району Томської області, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2010 року о 20 годині ОСОБА_1, діючи навмисно з метою заздалегідь необіцяного збуту майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 цього ж дня, близько 19 години на літньому майданчику кафе «Маячок» по вул. Глазунова в м.Запоріжжі, відкрито заволоділи, належним ОСОБА_4 мобільним телефоном «Nokia С-3» Imei: НОМЕР_1 вартістю 420 грн. в корпусі чорного кольору, за пропозицією ОСОБА_2 перевіз того разом з викраденим мобільним телефоном, на таксі до «Критого ринку» по вул. Сталеварів в м.Запоріжжі де спільно з останнім збув мобільний телефон за 250 грн.

Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ст.198 КК України, як заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Під час досудового розслідування 28 лютого 2013 року між прокурором, якому в порядку ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні Хрущем П.В. і обвинуваченим в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних, для даного кримінального провадження, обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.198 КК України.

Обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому буде призначене покарання за ст.198 КК України у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі зі звільненням від відбування покарання на 1 рік. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідні до угоди зобов'язання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Хрущем П.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Керуючись ст.ст.314,369,373,374,376,474,475 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Затвердити по кримінальному провадженні №12012089990003714 угоду про визнання винуватості від 28 лютого 2013 року укладену між прокурором Хрущем П.В. та обвинуваченими ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст.198 КК України, призначивши йому покарання - ОДИН рік ШІСТЬ місяців обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на ОДИН рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати обвинуваченого: не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживати; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід - особисте зобов'язання до набуття вироком законної сили залишити без змін.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суду міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.І. Федоренко