АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/774/572/13 Головуючий в 1 інстанції Новікова О.В.
Категорія ч.1 ст.187 КК України Доповідач суддя Дігтярь Н.В.
УХВАЛА
Іменем України
19 березня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Дігтярь Н.В.
суддів - Руських К.Г., Мудрецького Р.В.
за участю прокурора - Брусенцової І.В.
захисника - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_2 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2012 року.
Цим вироком:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець м.Нікополь, громадянин України,
раніше не судимий в силу ст.89 КК України,
засуджений за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок моральної шкоди 5000 гривень.
Визначена доля речових доказів по справі відповідно вимог закону.
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 25 вересня 2011 року близько 21 години 55 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку № 41 по вул.В.Усова в м.Нікополі Дніпропетровської області, напав на потерпілу ОСОБА_3, наніс їй удар в голову, від якого потерпіла впала, в результаті чого їй було завдано легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров'я. При падінні потерпіла випустила з рук жіночу сумку, а засуджений ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати звій злочинний намір, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, скориставшись її безпорадним станом, заволодів сумкою потерпілої вартістю 2000 гривень з майном, яке в ній знаходилось: мобільним телефоном «LG» вартістю 1200 гривень з картою пам'яті вартістю 200 гривень, карткою мобільного оператора «МТС» вартістю 25 гривень, з 10 гривнами на рахунку, гаманцем вартістю 150 гривень, грошовими коштами в сумі 50 гривень, після чого з місця події зник, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3635 гривень.
В апеляції:
- адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, просить вирок суду змінити, застосувати до засудженого ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання. В своїх доводах посилається на невідповідність обраної міри покарання судом тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, вважає, що судом не враховані пом'якшуючи обставини, що засуджений щиросердечно розкаявся в скоєному, відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання, має на своєму утриманні малолітню дитину та вагітну дружину.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає вирок суду законним і обґрунтованим, заперечує проти доводів апеляції захисника та її задоволення, захисника засудженого, який підтримав свою апеляційну скаргу,
в дебатах прокурор прохав залишити апеляцію захисника без задоволення, а вирок суду без змін, захисник засудженого прохав задовольнити апеляційний скаргу, а вирок суду змінити, застосувавши до засудженого ст.75 КК України,
дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника засудженого ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина засудженого ОСОБА_2, а також юридична кваліфікація його дій в апеляції не оспорюються.
Як видно з вироку, суд перевірив обґрунтованість пред'явленого засудженому обвинувачення та дав відповідну оцінку доказам по справі. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і обґрунтовані на досліджених судом доказах.
Вина засудженого в скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується доказами, дослідженими судом першої інстанції.
Так, потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що 25 вересня 2011 року біля 22 години вул.В.Усова в м.Дніпропетровськ на неї напав незнайомий чоловік, який наніс їй сильний удар в голову, від якого вона впала і сильно вдарилась головою, при цьому випустила з рук сумку, якою заволодів незнайомий, і з місця події зник, а вона була госпіталізована до лікарні. В чоловіку, який на неї напав, впізнає засудженого ОСОБА_2
В явці з повинною засуджений ОСОБА_2 повідомив обставини, які можуть бути відомі тільки особі, яка причетна до скоєння злочину (а.с.14). 06 жовтня 2011 року у ОСОБА_2 був вилучений мобільний телефон, яким він протиправно заволодів при нападі на потерпілу 25 вересня 2011року (а.с.15).
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 26 жовтня 2011 року №595 потерплій ОСОБА_3 були завдані тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно- мозкової травми, струсу головного мозку забитої рани правої тім'яної області голови, забій правого тазостегнового суглобу. Які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.31-32).
Засуджений ОСОБА_2 вину свою в скоєному злочині визнав повністю.
Відносно покарання, то воно призначено засудженому відповідно вимогам ст.65 КК України.
Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
Так суд, керуючись нормами закону, врахував визнання вини засудженим, його каяття в скоєному та відшкодування матеріальної шкоди, що відніс до пом'якшуючих покарання обставин.
Доводи апеляції захисника засудженого, що судом не враховано визнання його вини і каяття, відшкодування матеріальної шкоди, безпідставні та повністю враховані судом при призначенні покарання.
Разом з тим, суд першої інстанції при призначенні покарання зазначив, що засуджений вчинив злочин, віднесений до категорії тяжких, а також характер його діяння, що становить підвищену суспільну небезпеку.
Суд, хоча і не послався на явку з повинною засудженого, його позитивну характеристику, а також обставину, що дружина засудженого перебувала у стані вагітності, але фактично їх врахував і призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, за якою ОСОБА_2 визнано винним, і яке відповідає вимогам ст.65 КК України, тобто з врахуванням тяжкості скоєного злочину, обставин справи, особи засудженого, та пом'якшуючих вищенаведених обставин.
Наведені обставини дають підстави вважати, що призначене засудженому покарання за цих обставин справи відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним діяння, і яких- небудь обставин, які суттєво знижували б ступінь тяжкості скоєного ним злочину по справі не виявлено, покарання згідно зі ст.65 КК України є правильним, необхідним й достатнім для виправленням засудженого та попередження нових злочинів.
Щодо доводів апеляції, що засуджений на утриманні має малолітню дитину, то дані обставини не підтверджені об'єктивними доказами, оскільки згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, засуджений не є батьком дитини (а.с.62).
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для призначення ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст.75 КК України, оскільки судом не встановлені як обставини, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, так і обставини, які б вказували на можливість виправлення засудженого ОСОБА_2 без відбуття покарання.
Суттєвих порушень норм кримінально-процесуального законодательства, які є підставою для скасування вироку, в матеріалах справи не встановлено, не вказує на такі порушення і захисник засудженого.
Керуючись ст.365, ст.366 КПК України ( в редакції 1960 року), п.11 Розділу XI «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону від 13 квітня 2012 року № 4652-VI, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Судді: