Справа № 1320/1-202/11 Головуючий у 1 інстанції: А.Л. Брона

Провадження № 11/783/316/13 Доповідач: Вовк А. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах пеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Вовка А.С.,

суддів - Кобзара В.М., Макойди З.М.

з участю прокурора - Романця Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Тячів Хустського району Закарпатської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, одружений, з вищою освітою, колишній суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

визнаний винним і засуджений за ч. 1 ст. 375 КК України на 2 /два/ роки позбавлення волі.

Згідно п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року, ст. 74 КК України застосовано до ОСОБА_1 амністію і звільнено його від покарання у виді двох років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирішено питання з речовими доказами.

Вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що у вересні 2009 року, обіймаючи посаду судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, постійно здійснюючи функції представника влади і будучи посадовою особою, котра відповідно до Конституції України наділена повноваженнями здійснювати правосуддя, постановив завідомо неправосудне рішення у цивільній справі № 2-2834/09, чим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 375 КК України.

В апеляції ОСОБА_1 просить вирок Сколівського районного суду Львівської області скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання винесення постанови про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011р.

Автор апеляційної скарги зазначає, що являється суб'єктом амністії відповідно до згаданого закону та за наведених у вироку підстав, однак не погоджується з винесенням вироку по кримінальній справі щодо нього, зважаючи на те, що до завершення досудового слідства по даній справі подав у прокуратуру Закарпатської області заяву про звільнення його від кримінальної відповідальності внаслідок акта про амністію, а суд, як вважає апелянт, на підставі заяви, повинен був винести відповідну постанову, натомість постановив вирок, яким застосував амністію, звільнивши його від покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.

Колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, однак, не погоджується з порядком застосування по кримінальній справі Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, ОСОБА_1 являється суб'єктом амністії, з огляду на те, що вчинив умисний злочин, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» мав дітей, яким не виповнилося 18 років та не позбавлений щодо них батьківських прав.

Згідно ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011р. звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Кодексу, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили про злочини, вчиненні до набрання чинності цим Законом. Тобто Закон України «Про амністію у 2011 році» передбачає звільнення не лише від призначеного покарання, але й від кримінальної відповідальності за діяння, які були вчиненні особами до набрання чинності цим Законом включно. Однак дану обставину суд залишив поза увагою.

Крім того, всупереч наявної у матеріалах справи заяви ОСОБА_1 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2011році», така не була вирішена належним чином слідчим при виконанні вимог ст. 228 КПК України 1960 року, ні суддею при попередньому розгляді справи, як того вимагає даний Закон.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування вироку суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд у Сколівський районний суд Львівської області.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляцію ОСОБА_1 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2012 року - задоволити.

Вирок Сколівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 - скасувати. Справу скерувати на новий судовий розгляд до того ж суду.

Головуючий

Судді