Справа № 1306/6931/12 Головуючий у 1 інстанції: Грицай М.М.
Провадження № 11/783/280/13 Доповідач: Вовк А. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Вовка А.С.,
суддів - Данка В.В., Олексієнко М.Ю.
з участю прокурора - Добровольського П.О.
представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляціями представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2, а також прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - Лехуша А.А. на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 жовтня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобича Львівської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, такого, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1, військовозобов'язаного, раніше не судимого, -
визнано винним і засуджено за ч. 1 ст.121 КК України та призначено покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 /двох/ років 6 /шести/ місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_5 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтись для реєстрації в дані органи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписку про невиїзд - залишено без змін.
Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину, в розмірі 6 598, 96 грн. та 40 000 грн. моральної шкоди.
Вироком суду першої інстанції, ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що 28 травня 2012 року близько 17 год. 00 хв. біля входу у під'їзд будинку АДРЕСА_2, під час конфлікту з ОСОБА_1, наніс останньому численні удари руками та ногами в різні частини тіла, а саме: в голову та тулуб, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, закритої травми органів грудної клітки у вигляді закритого перелому восьмого ребра зліва з розвитком пневмотораксу правобічної посттравматичної пневмонії, закритої травми органів черевної порожнини у вигляді закритого перелому восьмого ребра зліва з розвитком пневмотораксу, правобічної посттравматичної пневмонії, закритої травми органів черевної порожнини у вигляді розриву правої долі печінки з розвитком внутрішньої кровотечі, формування позачеревинної гематоми, що супроводжувалось розвитком важкого шокового стану; забійної рани на чолі справа, садна на чолі зліва, в ділянці хвостовика лівої брови, на спинці носа зліва, в ділянці нижнього краю нижньої орбіти, в ділянці гребеня клубової кістки зліва, в ділянках лівого стегна, обох колінних суглобів, крововиливів під сполучні оболонки обох очних яблук, синців в ділянках обох очниць, на спинці на кінчику носа, в ділянках правої вилиці, на слизовій оболонці верхньої губи, на передній поверхні грудної клітки з обох сторін, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 512 від 25 червня 2012 року відносяться до категорії тяжких, як такі, що супроводжувались розвитком загрозливих для життя явищ - важкого шокового стану.
На даний вирок суду представник потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить такий скасувати, а справу повернути на новий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду. Обґрунтовуючи доводи апеляції покликається на проведення скороченого судового слідства всупереч положень ст. 299 КПК України 1960 року, оскільки його думка з цього приводу з'ясована не була. Як наслідок обставини справи належним чином не досліджені, зокрема, спрямованість умислу і мотиви вчинення злочину.
Крім того, посилання суду на щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, як на обставини, що пом'якшують покарання не знайшли свого підтвердження, натомість, як вважає автор апеляції, вчинення злочину з особливою жорстокістю у стані алкогольного сп'яніння, як обставин, які обтяжують покарання, суд у вироку не навів.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить вирок суду скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд. Не оспорюючи фактичні обставини справи та висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованому йому злочині, покликається на безпідставність проведеного судом спрощеного судового слідства, зважаючи на визнання судом обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, чим фактично змінив пред'явлене підсудному обвинувачення органом досудового слідства, обтяживши становище ОСОБА_3
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який підтримав свою апеляцію та частково апеляцію представника потерпілого, думку представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримку апеляції, засудженого, який просив залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора по справі підлягає задоволенню, а апеляцію представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до часткового задоволення.
Постановлений судом першої інстанції вирок підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
При апеляційному розгляді справи встановлені істотні порушення кримінально-процесуального закону, що згідно положень п.3 ч.1 ст. 367 КПК України є підставою для скасування вироку.
Істотними слід вважати такі порушення, що перешкодили або могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу, встановити істину у справі, забезпечити права і законні інтереси учасників процесу й винести законний і справедливий вирок.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Однак, формулюючи фабулу обвинувачення, суд не зазначив форму вини й мотиву злочину, а виходячи із принципу дизпозитивності, обмежився проведенням скороченого судового слідства.
Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України 1960 року, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Проте, як видно з протоколу судового засідання від 10 жовтня 2012 року /а.с. 176/, зміст статті 299 КПК України, в частині позбавлення права подальшого оспорювання фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, в апеляційному порядку, сторонам не роз'яснювався.
Провівши скорочене судове слідство, суд першої інстанції, визнав обставиною, що обтяжує покарання - вчинення ОСОБА_3 злочину у стані алкогольного сп'яніння, змінивши таким чином пред'явлене органом досудового слідства обвинувачення та обтяживши становище ОСОБА_3
Крім того, при вирішенні позовної заяви /а.с. 147-150/, при визначенні моральної шкоди, суд повинен керуватись роз'ясненнями, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року з наступними змінами, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інші обставини. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на викладене вирок як такий, що постановлений з порушенням вимог закону, підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суд першої інстанції повинен повно та всебічно дослідити обставини справи та постановити в справі законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - Лехуша А.А. - задоволити повністю, апеляцію представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - частково.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_3 - скасувати. Справу скерувати на новий судовий розгляд до того ж суду.
Головуючий
Судді