Судове рішення #28704983

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


18 березня 2013 року Справа № 913/31/13-г

Провадження № 29/913/31/13-г


За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«УніКредит Лізинг», м. Київ,


до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«АРМ - Сервіс», м. Сєвєродонецьк

Луганської області,

про стягнення 303 352 грн. 24 коп.


Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Криворог І.О., представник за довіреністю

№ 4065 від 24.10.2012;


від відповідача: повноважний представник у судове засідання

не прибув.


Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.


Обставини справи: 26.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (далі - ТОВ «УніКредит Лізинг», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ - Сервіс» (далі - ТОВ «АРМ - Сервіс», відповідача у справі) з вимогами (з урахуванням заяви від 20.02.2013 про зменшення розміру позовних вимог) стягнути з останнього 303 352 грн. 24 коп., з яких:

- 244 942 грн. 60 коп. - основний борг за договором фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 та спеціальних умов до нього за період з 05.08.2011 по 04.11.2011;

- 47 026 грн. 55 коп. - неустойка (пеня) за прострочення сплати лізингових платежів з 06.08.2011 по 25.12.2012;

- 9 285 грн. 67 коп. - 3 % річних за період прострочення з 06.08.2011 по 25.12.2012;

- 2 097 грн. 42 коп. - неустойка за несвоєчасне повернення предмету лізингу з 10.11.2011 по 11.11.2011.

Позивач з посиланням на норми статей 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 509, 543, 553, 554, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011.


Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ - Сервіс» (далі - ТОВ «АРМ - Сервіс») відповідач у справі, 25.02.2013 надав заяви, в яких заперечує проти вимог позивача, оскільки вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач зазначає, що Акт приймання - передачі Предмета лізингу позивачу у справі від 11.11.2011 є повністю підробленим, оскільки підпис не належить, а ні директору ТОВ «АРМ - Сервіс», а ні засновнику підприємства Дугінову С.О.

Позивач в порушення умов договору фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 самостійно заволодів предметом лізингу в термін з 26.08.2011 по 23.12.2011, підробивши підпис особи, яка не має відношення до господарської діяльності підприємства та печатку підприємства з огляду на наступне.

Відповідно до довідки про звільнення від 23.12.2011 № 26284 Артемівського слідчого ізолятора директор ТОВ «АРМ - Сервіс» Красний Валерій Миколайович знаходився під арештом з 26.08.2011 до 23.12.2011, а тому фізично не міг повернути предмет лізингу за договором фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 позивачу в термін 11.11.2011.

Відповідно до протоколу обшуку від 26.08.2011 печатка ТОВ «АРМ - Сервіс» була вилучена працівниками Артемівського ОБОЗ, а повернута підприємству лише 27.12.2012 згідно з постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Відповідач вважає договір фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 не укладеним, у зв'язку з тим, що сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, зокрема, розміру лізингових платежів, порядку їх визначення та не досягнуто згоди щодо порядку сплати лізингових платежів. Умови договору суперечать умовам Графіку лізингових платежів, сторони не дійшли згоди до визначення валюти, яка береться при розрахунку за основу.

Неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу також не підлягає задоволенню, як безпідставні.


При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд



В С Т А Н О В И В:


01.02.2011, між сторонами у справі, укладено договір фінансового лізингу № 2201L10/00 (а.с.14-25) та спеціальні умови до нього (а.с.13) (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого Лізингодавець, позивач у справі, зобов'язався передати Предмет Лізингу у користування Лізингоодержувачу, відповідачу у праві, на строк та на умовах, визначених цим договором, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Ціна Предмета Лізингу становить еквівалент 321 191,52 доларів США, у т.ч. ПДВ, що по безготівковому курсу купівлі долара США АКБ «Укрсоцбанк» на день укладання цього договору становить 2 551 866, 63 грн.

Технічні характеристики предмету лізингу наведені в Специфікації (додаток № 1 до договору), зокрема, сторони визначили: одна автономна самохідна машина для подрібнення Extec C-12+ у комплектації з магнітним сепаратором системою змазки vogel. системою захисту vebtec, гідравлічними опорами та боковим конвейором. Додаткових опцій немає. Серійний номер 12389. Номер двигуна MBD09040 (а.с.26).

В пункті 13.8 договору сторони встановили, що цей договір набуває чинності на дату його підписання належним чином сторонами та зберігає силу до повного виконання Лізингоодержувачем всіх зобов'язань за договором. Одностороння відмова від цього договору повністю або частково будь - якою стороною можлива лише на умовах та в порядку визначеному цим договором. Лізингодавець має право відмовитися від договору шляхом направлення письмового повідомлення Лізингоодержувачу, зокрема, у випадку невиконання Лізингоодержувачем умов договору щодо сплати лізингових платежів.

Відповідно до пункту 7.1 договору що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в Графіку лізингових платежів у додатку № 2 до договору, який є його невід'ємною частиною.

Як встановлено у підпункті 7.2.1 пункту 7.2 договору:

- 7.2.1.1 - перший періодичний лізинговий платіж складається з:

а) комісії Лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулась передача Предмету Лізингу;

- 7.2.1.2 - другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються із:

а) відшкодування, яке є гривневим еквівалентом суми визначеної в Графіку, помноженої на курс купівлі валюти (безготівковий курс долара США/Євро, встановлений на офіційному сайті ПАТ «Укрсоцбанк» за який Покупці можуть продати долар США/Євро) а дату підписання цього договору;

б) комісії Лізингодавця, яка розраховується як різниця суми лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за 1 гривню.

У пункті 7.4 договору сторони визначили, що комісія за організацію, аванс ціни Предмета лізингу, комісія, відшкодування, передбачені цим розділом, є оплатою Лізингодавцю за отримане Лізингоодержувачем у лізинг майно за цим договором та компенсацією відсотків за кредит.

Комісія Лізингодавця розраховуються на базі місяця з 30 днів та року з 360 днів.

Розмір періодичного лізингового платежу не може бути меншим ніж розмір відшкодування.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що в цілях податкового обліку датою нарахування Лізингових платежів, за виключенням відшкодування, вважається дата платежу.

Згідно пункту 7.6 договору, Лізингодавець може письмово повідомляти Лізингоодержувача про суми Лізингового платежу, що належить до сплати, згідно з цим договором, до чергової дати платежу.

Сума Лізингового платежу, що зазначається в повідомлені про Лізинговий платіж, визначається по Курсом продажу валюти на дату платежу. У разі, якщо Курс продажу валюти, який діє на дату повідомлення не співпадає з курсом платежу, Лізингоодержувач самостійно здійснює перерахунок Лізингового платежу і враховує таку різницю при здійсненні оплати.

Коригування суми здійснюється за наступною формулою:

К= (С*КДП) - (С*КП), де

К - сума коригування;

С - сума платежу, що зазначена в Додатку № 2 до цього договору;

КДП - курс на дату платежу;

КП - курс повідомлення.

Пункт 7.7 договору передбачає, що Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в Додатку № 2 до цього договору на рахунок, зазначений в розділі 15 цього договору, в сумі яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Відповідно до пункту 7.8 договору, у випадку прострочення сплати Лізингового платежу, Лізингоодержувач повинен сплатити такий прострочений Лізинговий платіж за курсом продажу валюти на день здійснення такої сплати, але не меншим за курс продажу. У випадку, якщо курс продажу валюти на день здійснення такої сплати менше за курс продажу, сплата такого простроченого Лізингового платежу здійснюється за курсом продажу.

До договору додається додаток № 2 Графік лізингових платежів підписаний обома сторонами без заперечень, в якому визначений строк та порядок оплати лізингових платежів (а.с.27).

На виконання умов договору фінансового лізингу № 2201L10/00 та спеціальних умов до нього позивач придбав та передав, а відповідач прийняв в лізинг з 01.02.2011 майно, а саме: одну автономну самохідну машину для подрібнення Extec C-12+ у комплектації з магнітним сепаратором системою змазки vogel. системою захисту vebtec, гідравлічними опорами та боковим конвейором. Додаткових опцій немає. Серійний номер 12389. Номер двигуна MBD09040, загальною вартістю 2 551 866 грн. 63 коп. (з ПДВ) (еквівалент 321 191,52 доларів США, з ПДВ), що підтверджується відповідним актом прийому - передачі майна від 01.02.2011, який підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств (а.с.34).

Відповідач у справі грошове зобов'язання щодо сплати лізингових платежів не виконував належним чином, тому позивач у справі, керуючись частиною 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», реалізував своє право на односторонню відмову від договору фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 та припинив дію договору з 04.11.2011, надіславши 01.11.2011 на адресу відповідача повідомлення вих. № 1835 від 27.10.2011 про відмову від договору фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 із вимогою повернути Предмет лізингу, яке отримано відповідачем 09.11.2011 (а.с.29-33).

Згідно акту приймання - передачі від 11.11.2011 до договору фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011, Лізингоодержувач, відповідач у справі, повернув Лізингодавцю, позивачу у справі, Предмет лізингу (а.с.35).

Заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з 05.08.2011 по 04.11.2011 згідно Графіку лізингових платежів складає 244 942 грн. 60 коп., яку відповідач на даний час не сплатив, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

На підставі приписів статті 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 9 989 грн. 73 коп.


Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві вище. Доказів оплати лізингових платежів за заявлений період не надав.


Доповнюючи свої позовні вимоги позивач у заяві від 20.02.2013, зокрема, зазначив, що згідно контракту поставки № 787-LD/PC від 16.09.2008, укладеного між ТОВ «Актіс Груп» (постачальником) та позивачем (покупцем), останній набув предмет лізингу у власність згідно видаткової накладної № РН-0000007 від 31.10.2008, яка залучена до матеріалів справи.

На підтвердження перерахування постачальнику коштів за предмет лізингу позивач надав банківські виписки з поточного рахунку від 19.09.2008, від 22.09.2008, від 29.10.2008 та від 11.11.2008, які залучені до матеріалів справи.


Під час розгляду справи судом були досліджені надані сторонами документи, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме:

- протокол обшуку від 26.08.2011;

- постанова про долучення до кримінальної справи речових доказів від 04.11.2011;

- постанова про долучення до кримінальної справи речових доказів від 11.11.2011.


Оцінивши фактичні обставини, подані сторонами докази, вислухавши у судовому засіданні представника позивача у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.


Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 та спеціальних умов до нього, до якого застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 розділу III Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), параграфом 5 розділу 6 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Законом України «Про фінансовий лізинг».

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) Лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника), відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати її у користування Лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частинами 1, 2 статті 292 ГК України встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

Згідно частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частина 2 статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що істотними умовами договору лізингу є:

- предмет лізингу;

- строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

- розмір лізингових платежів;

- інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду Лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи свідчать, що договір № 2202L10/00 від 01.02.2011 та спеціальні умови до нього, на підставі якого заявлено позов, є договором фінансового лізингу, на виконання умов якого позивачем передано відповідачу відповідний предмет лізингу: одну автономну самохідну машину для подрібнення Extec C-12+ у комплектації з магнітним сепаратором системою змазки vogel. системою захисту vebtec, гідравлічними опорами та боковим конвейором. Додаткових опцій немає. Серійний номер 12389. Номер двигуна MBD09040, загальною вартістю 2 551 866 грн. 63 коп. (з ПДВ) (еквівалент 321 191,52 доларів США, з ПДВ), що підтверджується актом приймання - передачі майна від 01.02.2011, що не спростовано відповідачем.

Однак, в порушення умов договору фінансового лізингу та Графіку сплати лізингових платежів відповідач в строки обумовлені цим графіком не оплатив лізингові платежі за період з 05.08.2011 по 04.11.2011, у зв'язку з чим створилася заборгованість у сумі 244 942 грн. 60 коп.

Відповідач вважає, що договір фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 неукладеним, у зв'язку з тим, що сторонами не досягнуто згоди щодо розміру лізингових платежів, порядок їх визначення та не досягнуто згоди щодо порядку сплати лізингових платежів.

Як вбачається із змісту статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечить законодавству.

Проаналізувавши умови договору фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 суд вважає, що сторони у повній відповідності до вищенаведеного законодавства дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Умови лізингових платежів викладені у розділах 7-9 цього договору. Валюта платежу визначена у Графіку платежів, що є додатком № 2 до договору.

Коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці, а саме - зміна курсу гривні по відношенню до долару США, прямо не заборонено та не суперечить чинному законодавству України, що підтверджується наступними нормами.

Згідно з частиною 1 статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (частина 2 статті 524 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативним правовим актом (частина 2 статті 533 ЦК України).

Таким чином, діюче законодавство обмежує застосування іноземної валюти лише як засобу платежу в розрахунках між резидентами і не містить приписів щодо заборони на вираження грошових зобов'язань і визначення ціни продукції, робіт чи послуг в іноземній валюті.

У зв'язку з викладеним вимога про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 у сумі 244 942 грн. 60 коп. є обґрунтовано заявленою та такою, що підлягає до задоволення

Згідно з положеннями частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 договору, у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь - якої суми, яка має бути сплачена ним за цим договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Внаслідок прострочення відповідачем сплати лізингових платежів позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача неустойку (пеню) у сумі 47 026 грн. 55 коп. за прострочення сплати лізингових платежів з 06.08.2011 по 25.12.2012.

Відповідач розрахунок пені здійснений позивачем не спростував.

Суд перевіривши розрахунок суми пені здійснений позивачем, порушень законодавства та арифметичних помилок не встановив.

За таких обставин, вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення лізингових платежів у сумі 47 026 грн. 55 коп. є обґрунтовано заявленими, вірно нарахованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Пунктом 11.5 договору сторони передбачили умови повернення Предмету лізингу, при настанні випадку невиконання та припинення дії договору Лізингоодержувачем, останній зобов'язаний передати Предмет лізингу Лізингодавцю у місці, зазначеному Лізингодавцем, протягом трьох робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги Лізингодавця, якщо про інше сторони не домовлялися письмово додатково. У випадку несвоєчасного демонтажу та повернення Предмету лізингу з вини Лізингоодержувача, останній зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нараховану на суму Еквівалента ціни Предмета лізингу за період такого прострочення.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача неустойка (пеня) за несвоєчасне повернення предмету лізингу в сумі 2 097 грн. 42 коп. за період прострочення з 10.11.2011 по 11.11.2011.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 (несплата лізингових платежів) з 04.11.2011 дію зазначеного договору було припинено в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011, із вимогою повернути Предмет лізингу, яке отримане відповідачем 09.11.2011.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що Предмет лізингу - одна автономна самохідна машина для подрібнення Extec C-12+ у комплектації з магнітним сепаратором системою змазки vogel. системою захисту vebtec, гідравлічними опорами та боковим конвейором. Додаткових опцій немає. Серійний номер 12389. Номер двигуна MBD09040, разом із іншими, переданими позивачу за іншими договорами фінансового лізингу предметами лізингу, була визнана речовим доказом по кримінальній справі № 080-11-03-0082 та згідно постанови про доручення до кримінальної справи речових доказів від 04.11.2011 передана на зберігання ТОВ «УніКредит Лізинг», позивачу у справі, в особі Радченко М.Г.

Таким чином, несвоєчасне повернення позивачу Предмету лізингу за договором фінансового лізингу № 2202L10/00 від 01.02.2011 сталося не з вини відповідача, а тому відсутні підстави для нарахування неустойки (пені) за прострочення повернення Предмету лізингу за заявлений період, коли в той час, як він був вилучений у відповідача правоохоронними органами.

За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне повернення предмету лізингу за період прострочення з 10.11.2011 по 11.11.2011 в сумі 2 097 грн. 47 коп. слід відмовити.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, керуючись вказаною нормою закону, нараховані та заявлені до стягнення 3 % річних за весь час прострочення платежу, що у загальній сумі складає 9 989 грн. 73 коп.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних здійснений позивачем, порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Отже, 3 % річних у сумі 9 989 грн. 73 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково у загальній сумі 301 958 грн. 88 коп., з яких: 244 942 грн. 60 коп. - заборгованість зі сплати лізингових платежів, 47 026 грн. 55 коп. - неустойка (пеня) за прострочення лізингових платежів, 9 989 грн. 73 коп. - 3 % річних.


Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 6 039 грн. 17 коп.


Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -


В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.


2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс», вул. Донецька, буд.37-А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 23473764 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», вул. Петра Сагайдачного, 22/1, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 33942232 заборгованість зі сплати лізингових платежів у сумі 244 942 грн. 60 коп., неустойку (пеню) за прострочення лізингових платежів у сумі 47 026 грн. 55 коп., 3 % річних у сумі 9 989 грн. 73 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 6 039 грн. 17 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.


3. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне повернення предмету лізингу в сумі 2 097 грн. 42 коп. відмовити.


Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.


Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.


Дата підписання рішення - 25.03.2013.




Суддя Р.Є. Якушенко




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація