ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.11.06р.

Справа № 33-119

За скаргою: відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровське виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство„ Царичанська дільниця, м. Дніпропетровськ

на дії державної виконавчої служби у Самарському  району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

У справі:

За позовом  Прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських електричних мереж в особі Царичанського району електричних мереж, смт. Царичанка Дніпропетровської області 

до  Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське сільськогосподарско-рибоводне підприємство" Царичанська дільниця, м. Дніпропетровськ 

про стягнення 117793грн. 21коп.

Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

  від заявника: представник Кітченков М.О. за довіреністю б/н від 10.05.06
від  стягувача:  не явився
від ДВС  Самарського району  м. Дніпропетровська: не явився 

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2003р. у справі №33/119  з  Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство” Царичанська дільниця на користь ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Царичанського районну електричних мереж стягнуто 90889грн. 82коп. заборгованості.

           Відповідач по справі  подав скаргу на дії державної виконавчої служби у Самарському  району м. Дніпропетровська та просить скасувати постанову ДВС від 25.05.2004р.  про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Представник скаржника  в судовому засідання скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представник стягувача в судове засідання не з’явився, документи витребувані ухвалою суду від 31.10.2006р. не надав.

Відділ державної виконавчої служби в Самарському районі  м. Дніпропетровська подав до суду клопотання №10001 від 09.11.2006р. про розгляд скарги без участі представника ДВС за наявними матеріалами. У відзиві-поясненні №9794 від 02.11.2006р. проти скарги заперечує.

Враховуючи, що:

          06.08.2003р.  державним виконавцем в порядку ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржника було зобов’язано добровільно виконати рішення суду в 7-ми денний строк з моменту отримання даної постанови.          

В добровільному порядку встановленому постановою про відкриття виконавчого провадження боржник рішення суду не виконав.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець  здійснює необхідні  заходи   щодо   своєчасного   і   повного виконання рішення,  зазначеного в документі на примусове виконання рішення   (далі  -  виконавчий  документ),  у  спосіб  і  порядок, визначені  виконавчим  документом.  

          25.05.2004р. державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відповідно до якої накладений арешт на автотранспорт.  Вказана постанова направлена  УДАІ (вул. Ширшова, 9), 8 нотаріальна контора  та  рибгоспу, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

           Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що постанова направлена  відкритому акціонерному товариству „Дніпропетровське виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство”  відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження”.

         Частиною першою ст. 122-2 ГПК України  передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність  органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї  відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.  

          Доказів оскарження  вказаної постанови в 10-деннийз з моменту її отримання та в  строк,  зазначений в ст. 122-2 ГПК України   заявник суду не надав.

            Відповідно до статті 55 Закону України „Про виконавче провадження” арешт   на   майно   боржника   може   накладатися  державним виконавцем шляхом:   винесення постанови про арешт майна  

боржника  та  оголошення заборони на його відчуження. Державним виконавцем  за постановою  про  арешт  майна  боржника   та оголошення  заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими  документами  з  урахуванням витрат,  пов'язаних  з  проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.  

          Боржник подання скарги мотивує тим, що ухвалою №Б40/45/06 порушено справу про банкрутство ВАТ „Дніпропетровський рибгосп”. Накладення арешту на майно та кошти боржника є одним із заходів, що спрямований на забезпечення виконання грошових зобов’язань боржника, то внаслідок введення мораторію відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” накладений арешт підлягає припиненню.

Постановою від 23.03.2006р. державним виконавцем Державної виконавчої служби у Cамарському районі м. Дніпропетровська зупинено виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду №33/119 від 07.07.2003р. в зв’язку з порушенням провадженням у справі про банкрутство боржника.

          Впродовж  строку,  на  який  виконавче  провадження зупинено, виконавчі  дії  не  провадяться.  Накладений  державним виконавцем арешт  на  майно  боржника,  у  тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не   знімається (ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження”).

Відповідно до ст. 65 Закону України „Про виконавче провадження” у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок   визнання   боржника   банкрутом,  виконавчий  документ передається  до  ліквідаційної  комісії або арбітражного керуючого для  вирішення  питання  про подальший порядок виконання рішення у встановленому   законодавством   порядку.   У   разі   направлення виконавчого  документа  до  ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого   арешт   з  майна  боржника  знімається  за  постановою державного  виконавця,   затвердженою   начальником   відповідного органу   державної  виконавчої  служби,  якому  він  безпосередньо підпорядкований.  

            Як вбачається зі ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арешт  на  майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження  його  майном  можуть  бути  накладені  лише в межах процедури санації,  у разі,  якщо вони не перешкоджають  виконанню плану  санації  та  не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Доказів затвердження плану санації, який з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів передбачає продаж майна боржника скаржником на подано.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене в задоволення скарги слід відмовити.

          Керуючись  ст. ст. 1212, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровське виробниче сільськогосподарсько-рибоводного підприємства” № 455 від 13.10.2006р.  на дії Державної виконавчої служби  у Самарському районі м. Дніпропетровська  відмовити.

Суддя

Т.І. Разіна