ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2013 року м. Київ К/9991/36214/11
Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі
Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Мороз Л.Л., Цуркана М.І.,
здійснивши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Державного підприємства «Чернівецький регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»(далі -Підприємство) до Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі також -Відділення Фонду) та Територіальної державної інспекції праці у Чернівецькій області (далі -Інспекція) про скасування рішення та припису, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Відділення Фонду на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року,
установив:
Підприємство в грудні 2010 року оскаржило рішення Відділення Фонду від 22 листопада 2010 року № 1463 «Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум штрафних (фінансових) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі -Рішення № 1463) у частині накладення штрафу 100 % за занижений фонд оплати праці в сумі 4146,77 гривні та донарахування страхових внесків у сумі 92,48 гривні, а також пункт 5 припису Інспекції від 27 серпня 2010 року № 24-02-03/121/115 (далі -Припис).
Підприємство посилалося на безпідставність оскаржуваних Припису та Рішення, в основу яких покладено припущення відповідачів про заниження Управлінням у жовтні та листопаді 2009 року, лютому, травні та червні 2010 року на 903,02 гривні та 3243,75 гривні відповідно фонду оплати праці за рахунок укладення з особою договору підряду, предметом якого було виконання особою роботи по охороні об'єкта, що, за помилковим висновком відповідачів, підпадає під ознаки трудової угоди.
У подальшому Підприємством заявлено додатково вимогу про стягнення з Відділення Фонду неправомірно стягнутих зазначених сум штрафу та донарахування.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі Відділення Фонду, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
Інспекцією та Підприємством зазначені судові рішення в порядку касаційного провадження не оскаржено. З огляду на цю обставину та положення статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) оскаржувані Відділенням Фонду рішення не можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції в частині визнання протиправним і скасування пункту 5 Припису іншого відповідача.
Підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Судами попередніх інстанцій у повному обсязі проаналізовано зміст складених за результатами ініційованої Управлінням акту Інспекції від 27 серпня 2020 року № 24-02-03/121 у частині, що стосується обґрунтування Інспекцією висновку про протиправність договору підряду на виконання робіт, укладеного Підприємством з ОСОБА_4, та Припису, зокрема його пункту 5. Рішення судів у цій частині - про помилковість такого висновку - Інспекцією не оскаржено.
Оскільки застосування Управлінням оскаржених фінансових санкцій було вмотивовано посиланнями на Припис і, зокрема, його пункт 5, судами встановлено відповідність зазначеного договору підряду положенням статей 628, 631, 843 Цивільного кодексу України та помилковість висновку Інспекції про наявність підстав для визнання цього договору трудовою угодою, суд касаційної інстанції погоджується і з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність також Рішення № 1463 в частині, що стосується оскарженого позивачем висновку про порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та накладення на Підприємство штрафу 100 % за занижений фонд оплати праці в сумі 4146,77 гривні та донарахування страхових внесків.
Судами правильно обрано спосіб відновлення порушеного права позивача -повернення Підприємству зазначених у позові сум, стягнутих на виконання Рішення № 1463 (в оскарженій позивачем частині).
Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права. Також відсутні підстави для висновку, що судами порушено норми процесуального права.
За наведених обставин суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляє касаційну скаргу і залишає оскаржувані судові рішення без змін.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ухвалив:
Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити і залишити без змін постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року.
Чинним процесуальним законом не передбачена можливість оскарження цього рішення суду касаційної інстанції. Воно може бути переглянуте Верховним Судом України відповідно до положень статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді