УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Справа № 3442/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «ЛьвівПокізол» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова до відкритого акціонерного товариства «ЛьвівПокізол» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

28 жовтня 2010 року прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, у якому просив стягнути з відкритого акціонерного товариства «ЛьвівПокізол» (далі - ВАТ «ЛьвівПокізол») заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 38374,71 грн.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року вказаний позов задоволено та стягнуто з ВАТ «ЛьвівПокізол» на користь управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова заборгованість в сумі 38374,71 грн. по виплаті та доставці пенсій за період з 20 січня 2008 року по 01 серпня 2010 року.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ВАТ «ЛьвівПокізол» просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем не було представлено актів звірки взаємних розрахунків і судом дана справа вирішена за відсутності підтверджуючих матеріалів щодо заборгованості у визначеному розмірі станом на момент прийняття постанови.

Прокурор у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість поданої апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора Шевченківського району м. Львова , суд першої інстанції виходив із того, що за ВАТ «ЛьвівПокізол» рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 38374,71 грн. Оскільки доказів сплати заборгованості на час розгляду справи суду не представлено, позовні вимоги є обґрунтованими та їх слід задовольнити.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Як безспірно встановлено у ході судового розгляду, ВАТ «ЛьвівПокізол» заборгувало управлінню Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова 38374,71 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 20 січня 2008 року по 01 серпня 2010 року.

Будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаної заборгованості або її відсутності боржником ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач своєчасно в добровільному порядку не відшкодував 38374,71 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 20 січня 2008 року по 01 серпня 2010 року.

Крім того, порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

Відповідно до п.6 вказаної Інструкції, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як передбачено п.6.9 Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Покликання апелянта на ту обставину, що позивачем не було представлено акт звірки взаємних розрахунків, а розмір заборгованості в зазначеній сумі не відповідає дійсності, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки п.8.8 згаданої Інструкції передбачено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач отримував розрахунки управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, проте зазначені вимоги ним не оскаржувались ( а.с. 8-45).

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «ЛьвівПокізол» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі № 2а-9691/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 20 березня 2013 року

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

І.О.Яворський