АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/2106/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Наборозняк М.І.
Доповідач - Музичко С.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді: Музичко С.Г.,
суддів: Кравець В.А., Семенюк Т.А.,
при секретарі: Чайці І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 28 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки і піклування Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, передачі опіки над дитиною, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 28.11.2012 позов - задоволено частково, вирішено позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_5, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу. Посилається на те, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального права та з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими.
Вказує, факт ухиляння відповідача від виконання батьківських обов'язків є недоведеним; висновок комісії з питань захисту прав дитини є неналежним доказом, оскільки в його основу покладені лише пояснення позивача. В зв'язку з тим, що суд не встановив місце проживання відповідача, вона була позбавлена можливості надати свої заперечення щодо заявленого позову.
Відповідач неодноразово зверталася до правоохоронних органів з приводу вчинення їй перешкод з боку позивача в наданні їй побачень з дитиною; за місцем проживання та правоохоронними органами характеризується позитивно. Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач, її представник та представник третьої особи просили апеляційну скаргу відхилити.
Відповідач, її представник та прокурор просили апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених у ній.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб які приймали участь в cyдовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції керувався вимогами ст. 164 СК України, взяв до уваги висновок органу опіки і піклування щодо можливості позбавлення батьківських прав та виходив з того, що поведінка відповідача свідчить про ухилення нею від виконання її батьківських обов'язків щодо виховання дитини.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно із п.1 ч.1 ст.164 СК України, підставою для позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В ст. 165 СК України зазначено, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_1, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві, актовий запис №3648, батько - ОСОБА_6, мати - ОСОБА_2 (а.с. 8).
У висновку комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації від 09.07.2012 вказано, що малолітній ОСОБА_5 фактично проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що висновок комісії з питань захисту прав дитини є неналежним доказом, оскільки в його основу покладені лише пояснення позивача, враховуючи наступне.
Статтею 19 СК України серед іншого передбачено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно із висновком комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації від 09.07.2012 про доцільність позбавлення батьківських прав, ОСОБА_2 може бути позбавлена батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30-31).
В зазначеному висновку відображено, що відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання, дитина з матір'ю - не проживає, а фактично проживає з бабусею - позивачем по справі в належних житлово-побутових умовах. Також вказано про те, що в травні 2012 року, коли відповідач вкотре повертала дитину позивачу, дитина була у вкрай занедбаному стані, що підтверджується відповідним висновком лікаря від 08.05.2012.
Також колегія суддів приймає до уваги, що за даними Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 09.06.2012, відповідач неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності (а. с. 5).
Як роз'яснив Верховний суд України в п.п. 15, 16 Постанови N 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, слід розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Колегія суддів, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, прийшла до висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками щодо виховання дитини, тому питання про позбавлення її батьківських прав вирішено судом першої інстанції правильно з дотриманням вимог закону.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 28 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: