Справа № 111/681/13-ц 2/111/230/2013
19.03.2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
19 березня 2013 року смт. Леніне
Ленінський районний суд АР Крим
у складі головуючого судді Казацького В.В.
при секретарі Кадіровій Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та розподіл спільно нажитого майна, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та розподіл спільно нажитого майна. Свої вимоги мотивує тим, що сторони останні сім місяців спільно не проживають, подружні відносини не підтримують внаслідок відсутності любові та взаєморозуміння, спільного господарства не ведуть. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем та знаходиться повністю на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Також за час спільного проживання, за спільні кошти сторони придбали автомобіль «ВАЗ-21114», право власності на який було зареєстровано за відповідачем. На даний час автомобіль знаходиться у користуванні відповідача, але позивач вважає, що це спільно нажите майно та просить його розділити, визнавши за нею право власності на 1/2 частку автомобіля. Для захисту своїх прав позивач і звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу,стягнення аліментів та розподіл спільно нажитого майна.
Позивач у судове засідання не з'явилася, була повідомлена, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, на задоволені позову наполягає. У випадку неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, був повідомлений належним чином за місцем своєї реєстрації, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.
Враховуючи клопотання позивача суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін і винести заочне рішення у справі.
Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України в зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.
Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам по справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів в межах заявлених вимог. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ст. 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Вимоги позивача суд знаходить такими, що відповідають ч. 3 ст. 105 СК України, згідно якої шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України. Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини - аліменти присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано 10 листопада 2006 року в відділі реєстрації актів про шлюб Симферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна, актовій запис №1802 (а.с. 5). Від спільного життя у шлюбі сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої записаний ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6). Як вбачається з довідок виконкому Виноградненської сільської ради №112/02-18 та №113/02-18 від 11.02.2013 року, позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1, та має наступний склад сім'ї: сина ОСОБА_3, 2008 року народження, чоловіка ОСОБА_2, 1980 року народження, дитина знаходиться на утриманні позивача (а.с. 7,8). Згідно відповіді Ленінського РВ ГУ МВС України в АРК №3328 від 25.02.2013 року автомобіль ВАЗ-21114-125, держ. номер НОМЕР_1, з 07.10.2011 року по теперішній час зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с. 13-14).
Як вбачається з мотивів позовної заяви, сторони подружні відносини останні сім місяців не підтримують, спільного господарства не ведуть. Таким чином, суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, інтересам дитини, що має істотне значення, шлюб існує формально і його слід розірвати.
Оскільки відповідачем не надано доказів того, що він не є батьком дитини ОСОБА_3, враховуючи інтереси дитини, положення ст. 182 СК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15.02.2013 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття. Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів в подальшому за позовом платника чи отримувача аліментів може бути змінений при зміні матеріального чи сімейного стану, погіршення чи покращення здоров'я будь-кого з них.
Відповідно до ст. ст. 60, 61 СК України, ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Враховуючи, що автомобіль ВАЗ-21114-125, держ. номер НОМЕР_1, був придбаний сторонами за час шлюбу суд вважає встановленим, що дане спірне майно, незважаючи на реєстрацію права власності на нього лише за відповідачем, є об,єктом спільної сумісної власності подружжя. Доказів зворотного відповідачем не надано.
Згідно ст. 69, 70, 71 СК України, ст. 372 ЦК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. Згідно ч.3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, між співвласниками, право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Оскільки автомобіль є неподільною річчю і жодна зі сторін не надала обов'язкової згоди на отримання грошової компенсації, а інша сторона попередньо не внесла відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, також позов з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, заявлений не був, суд вважає за можливе визнати ідеальну частку позивача в спільному сумісному майні подружжя - автомобілі ВАЗ-21114-125, держ. номер НОМЕР_1, без його реального поділу і залишити дане майно у спільній частковій власності сторін, припинивши право спільної сумісної власності на спірне майно.
Враховуючи клопотання позивача, на підставі ст. 113 СК України, після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище «ОСОБА_1».
Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 та в дохід держави судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 61, 69-71, 104 ч.2, 105 ч.3, 110, 112, 113, 180-183 СК України, ст.ст. 368, 369, 372 ЦК України, ст.3, 7, 10, 88, 179, 208, 212- 215, 224-226, 367 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 10 листопада 2006 року в відділі реєстрації актів про шлюб Симферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна, актовій запис №1802, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Керч, Автономної Республіки Крим, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2013 року до повноліття дитини.
Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а саме автомобіль ВАЗ-21114-125, держ. номер НОМЕР_1, 2006 року випуску.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля ВАЗ-21114-125, держ. номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, в праві спільної часткової власності, залишивши 1/2 частку автомобіля у власності ОСОБА_2 та припинивши право спільної сумісної власності на нього.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 374 (триста сімдесят чотири) грн. 70 коп. та в дохід держави судовий збір 229 (двісті двадцять дев,ять) грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення після набрання ним законної сили для реєстрації розірвання шлюбу надіслати до ВРАЦС Ленінського РУЮ ГУ МЮ України в АР Крим.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою впродовж 10 днів з моменту отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Казацький В.В.