АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а
Справа № 22-4491 Головуючий у 1 інстанції - Пасинок В.С.
2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
-Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 15 січня 2013 року по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року в задоволенні позову Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 15 січня 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Зазначає, що судом 1-ї інстанції неповно встановлено та не доведено обставини, які мають істотне значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права. Відмовляючи в позові, суд не врахував, що вказане в позові обладнання було прийнято відповідачем, як працівником філії за довіреністю, проте, під час інвентаризації вказане обладнання у Київській міській філії ДП « Центр державного земельного кадастру» було відсутнє, що є підставою для повної матеріальної відповідальності відповідача. Вважає, що оскільки відповідач, отримавши геодезичне обладнання у тимчасове користування, не передав його матеріально-відповідальній особі, то саме він повинен відшкодувати підприємству вартість втраченого майна. Помилковим є також висновок суду про відсутність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач вживав заходи для повернення обладнання шляхом звернення в органи міліції, прокуратури і лише потім звернувся з позовом до суду, а тому причини пропуску строку вважає поважними.
В судовому засіданні представник позивача Державного підприємства « Центр державного земельного кадастру» Фурман Роман Валерійович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечував посилаючись на те, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог закону і підстав для його скасування немає.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 працював на посаді директора Київської міської філії ДП «Центр державного земельного кадастру» з 31 березня 2008 року по 01 липня 2008 року.
В період його роботи, з метою виконання виробничих завдань покладених на Київську міську філію ДП «Центр державного земельного кадастру», ДП «Центр державного земельного кадастру» було передано в тимчасове користування філії на один рік комплект геодезичного обладнання, а саме: теодоліт електронний DJD 10, вартістю 8 210,00 гривень; нівелір лазерний RT- 7690-2XP, вартістю 6 909,00 гривень; нівелір лазерний GAT 220 HV, вартістю 7 245,00 гривень; тахеометр електронний, варістю 29 712,00 гривень; далекомір лазерний Leica Disto D3, вартістю 2 470,00 гривень; тринога FS 40 ( 2 шт.), вартістю 940,00 гривень; штатив KS 3,40 м ( 2 шт.) , вартістю 1160,00 гривень; рейка телескопічна TN-20 K 2,4 м. ( 4 шт.), вартістю 1160,00 гривень; ПЗ GEOS DAT 3,1, вартістю 14 210,00 гривень; ПЗ GEOS ТОТОПЛАН 1,01, вартістю 12 850,00 гривень, а всього обладнання на суму 84 866,00 грн.
Зазначене геодезичне обладнання було передано відповідачу ОСОБА_2 на підставі довіреності серії ЯМН № 378474 від 01 липня 2008 року та акту передачі обладнання в тимчасове користування № 1 від 01 липня 2008 року на підставі наказу ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті по земельних ресурсах № 110 від 01 липня 2008 року «Про передачу в тимчасове користування геодезичного обладнання», яким також було зобов'язано ОСОБА_2 забезпечити належне зберігання та дотримання умов експлуатації отриманого обладнання.
З службових записок директора філії Салія К.І. від 12 лютого 2009 року, головного бухгалтера філії Окорокова В.Ф. від 12 лютого 2009 року, начальника відділу господарського та матеріально-технічного забезпечення Козюри В.А. від 10 лютого 2009 року, а також актів службового розслідування виявлених нестач під час інвентаризації 04 листопада 2008 року від 17 жовтня 2008 року, від 18 грудня 2008 рок, від 16 лютого 2009 року вбачається, що під час перебування на посаді директора філії ОСОБА_2 для здійснення діяльності філії отримав від Центру ДЗК матеріальні цінності , а саме: комп»ютерне обладнання, згідно з видатковою накладною № ЛНА- 000013 від 01.07.2008 року на загальну суму 96 252,86 грн. та комплект геодезичного обладнання, відповідно до акту приймання-передачі в тимчасове користування від 01.07.2008 року № 1, загальною вартістю 84 866,00 гривень. Після чого 01 липня 2008 року, тобто, у день передачі обладнання, звільнився за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу Центру ДЗК № 183-к від 01 липня 2008 року. Отримавши геодезичне обладнання у тимчасове користування, не передав його матеріально відповідальній особі.
З метою повернення геодезичного обладнання ДП «Центр державного земельного кадастру» звертався до ОСОБА_2 з листом за № 1/2665 від 13 листопада 2008 року. Проте відповіді не отримав, а тому 09 лютого 2009 року звернувся до правоохоронних органів з приводу порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2
23 березня 2009 року постановою Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, зазначена постанова прокуратурою Солом'янського району м. Києва 08 травня 2009 року була скасована, а матеріали справи направлено до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві для проведення додаткової перевірки.
Відмовляючи в задоволенні позову Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, суд 1-ї інстанції посилався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме з вини відповідача було втрачене вказане геодезичне обладнання та що саме він повинен нести повну матеріальну відповідальність за втрату вказаного обладнання.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та всебічного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону з наступних підстав.
Так, згідно п.2 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.
З копії довіреності ЯМН № 378473, виданої Київською міською філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», виданої 01 липня 2008 року вбачається, що вона була видана ОСОБА_2 на отримання від ДТ «Центр державного земельного кадастру» цінностей за актом № 1 від 01.07.2008 року, а саме: теодоліт електронний DJD 10- один; нівелір лазерний RT- 7690-2XP-один; нівелір лазерний GAT 220 HV-один; тахеометр електронний-один; далекомір лазерний Leica Disto D3-один; тринога FS 40- 2 шт.; штатив KS 3,40 м- 2 шт.; рейка телескопічна TN-20 K 2,4 м.- 4 шт.; ПЗ GEOS DAT 3,1- один; ПЗ GEOS ТОТОПЛАН 1,01- один.
Згідно акту № 1 передачі обладнання в тимчасове користування від 01 липня 2008 року, на виконання вимог наказу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 01 липня 2008 року № 110, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» передає, а Київська міська філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» приймає в тимчасове користування наступне обладнання: теодоліт електронний DJD 10, вартістю 8 210,00 гривень; нівелір лазерний RT- 7690-2XP, вартістю 6 909,00 гривень; нівелір лазерний GAT 220 HV, вартістю 7 245,00 гривень; тахеометр електронний, варістю 29 712,00 гривень; далекомір лазерний Leica Disto D3, вартістю 2 470,00 гривень; тринога FS 40 ( 2 шт.), вартістю 940,00 гривень; штатив KS 3,40 м ( 2 шт.) , вартістю 1160,00 гривень; рейка телескопічна TN-20 K 2,4 м. ( 4 шт.), вартістю 1160,00 гривень; ПЗ GEOS DAT 3,1, вартістю 14 210,00 гривень; ПЗ GEOS ТОТОПЛАН 1,01, вартістю 12 850,00 гривень, а всього обладнання на суму 84 866,00 грн.
Відповідно до умов п. 2 вказаного акту Київська міська філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» приймає вищевказане обладнання і зобов»язується забезпечувати його збереження та дотримання умов експлуатації.
Пункт 3 вказаного акту передбачає, що в разі пошкодження або втрати зазначеного обладнання Київська міська філія зобов»язується відшкодувати збитки державному підприємству «Центр державного земельного кадастру» за власний рахунок.
Наказом № 183-к від 01 липня 2008 року, підписаного генеральним директором ДП «Центр державного земельного кадастру» Савицьким В.В., ОСОБА_2 - директора Київської міської філії ДП «Центр державного земельного кадастру»було звільнено з роботи з 01 липня 2008 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Зазначеним наказом було також зобов'язано заступника директора Київської міської філії ОСОБА_4 створити комісію по прийому-передачі документів, справ, печаток та штампів Київської міської філії. Голові комісії забезпечити прийом-передачу документів, справ, печаток та штампів Київської міської філії; бухгалтерію Київської міської філії. Бухгалтерії виплатити ОСОБА_2 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період роботи з 31 березня 2008 року по 01 липня 2008 року за сім календарних днів.
Доказів того, що на виконання вимог наказу № 183 від 01 липня 2008 року було створено комісію по прийому- передачі документів, справ, печаток та штампів Київської міської філії та складено акт прийому-передачі документів, справ, печаток та штампів Київської міської філії від ОСОБА_2 суду надано не було. Після звільнення ОСОБА_2 обов»язки директора філії до 14 жовтня 2008 року виконував ОСОБА_4 і лише після призначення директором Київської філії ДП «Центр державного земельного кадастру» Салія К.І. з 14 жовтня 2008 року, останнім 17 жовтня 2008 року було видано наказ № 25 про проведення інвентаризації станом на 01 листопада 2008 року. За наслідками роботи інвентаризаційної комісії було виявлено нестачу матеріальних цінностей на суму 221 478,20 гривень, що відображено у акті службового розслідування виявлених нестач під час інвентаризації від 04.11.2008 року.
Аналізуючи вказані обставини справи та досліджені судом докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що на момент звільнення відповідача з посади директора філії не було здійснено прийому передачі документів, справ, печаток, штампів, після його звільнення і до моменту виявлення нестачі геодезичного обладнання пройшло більше трьох місяців, обов»язки керівника філії в цей період виконував ОСОБА_4, який мав всі повноваження керівника щодо розпорядження майном філії, а тому факт, що саме внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_2 було втрачене геодезичне обладнання, яке є власністю ДП «Центр державного земельного кадастру» і позивачу було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 192 960,59 гривень не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки відповідальність за п.2 ст.134 КЗпП України працівники несуть лише при наявності їх вини у заподіянні шкоди підприємству, а вина ОСОБА_2 є недоведеною, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом 1-ї інстанції неповно встановлено та не доведено обставини, які мають істотне значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд повно та об»єктивно встановив дійсні обставини справи, досліди надані сторонами докази та дав їм вірну правову оцінку.
Не спростовують правильність висновків суду і доводи апеляційної скарги про те, що відмовляючи в позові, суд не врахував, що вказане в позові обладнання було прийнято відповідачем, як працівником філії за довіреністю, а під час інвентаризації вказане обладнання у Київській міській філії ДП « Центр державного земельного кадастру» було відсутнє, що є підставою для повної матеріальної відповідальності відповідача перед позивачем, так як позивачем не надано суду доказів того, що на момент звільнення відповідача вказане майно було відсутнє у філії, відповідач був звільнений без підписання акту прийому передачі, факт нестачі майна було виявлено через три місяці після звільнення відповідача.
Проте, колегія не може погодитись з висновком суду про наявність підстав для відмови в задоволенні позову Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди також і з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, виходячи з наступного.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, як до свого колишнього працівника, про відшкодування заподіяної ним матеріальної шкоди на підставі норм КЗпП України, а тому і строки звернення до суду з даним позовом також регулюються нормами КЗпП України, а саме ст. 233 КЗпП України і посилання суду першої інстанції на ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України є помилковим.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Практичне застосування строку позовної давності при вирішенні спору можливе у разі встановлення, що право позивача, про захист якого він просить, є порушеним. Не можна відмовляти у задоволенні позову з підстав відсутності факту порушення права позивача та одночасно через пропуск позовної давності. У разі коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, приймається рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск позовної давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк давності пропущено без поважних причин, суд приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку позовної давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.
Таким чином, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Оскільки суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні позову до ОСОБА_2 у зв»язку з відсутністю доказів вини відповідача у заподіянні позивачу матеріальної шкоди, то відсутні підстави для відмови в задоволенні вказаного позову з підстав пропуску строку позовної давності і доводи апеляційної скарги в цій частині є частково обгрунтованими.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 15 січня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди з підстав пропуску строку позовної давності підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.. 233 КЗпП України, ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Державного підприємства « Центр державного земельного кадастру» задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди з підстав пропуску строку позовної давності скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: