Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
17 грудня 2012 р. № 2-а- 12745/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді - Чалої А.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова звернулося до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1738 грн.80 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова як платник страхових внесків. Відповідач не виконував вимоги чинного законодавства щодо перерахування внесків, внаслідок чого виник борг, який складає 1738 грн. 80 коп.
Копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів була надіслана відповідачеві та ним отримана 22.11.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій документів заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становить 888 грн., з 1 жовтня по 1 грудня 2010 року -907 грн. та з 1 грудня 2010 року -922 грн., в зв'язку з чим розмір мінімального страхового місячного внеску за ці періоди становить: з 1 липня по 1 жовтня 2010 року -294 грн. 82 коп. (888 грн. х 33,2%), з 1 жовтня по 1 листопад 2010 року -301 грн. 12 коп. (907 грн. х 33,2%), з 1 по 31 грудня 2010 року -306 грн. 10 коп. (922 грн. х 33,2%).
Судом встановлено, що суми страхових внесків на пенсійне страхування, сплачена відповідачем за період з липня по грудень 2010 року становить 54 грн. (сума зарахованої частини фіксованого податку, 9 грн. за місяць), а отже є нижчою від мінімального страхового внеску, в зв'язку з чим управлінням Пенсійного фронду відповідачу донараховано 1738 грн. 80 коп. (1792 грн. 80 коп. -54 грн.).
На підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV відповідачу була направлена вимога про сплату боргу № Ф-72 від 04.04.2011 року, яка особисто отримана відповідачем 23.04.2011 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні.
Частина 3 статті 106 Закону № 1058 передбачає, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Беручи до уваги те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 1738 грн. 80 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн. 80 коп.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Чала А.С.