У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Кравченка К.Т.,
суддів	Мороза М.А., Пошви Б.М.

 

розглянула у судовому засіданні 25 вересня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 7 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 16 листопада 2007 року щодо   ОСОБА_2

 

         Вироком місцевого суду

 

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м. Рожище

Волинської області, раніше судимого:

-    8 квітня 2005 року Рожищенським

районним судом Волинської області

за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі

на п'ять років з випробуванням, з іспитовим

строком три роки,

засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.4 ст.296 КК України на три роки;

-    за ч.1 ст.121 КК України на п'ять років.

 

         На підставі ст.70 КК України ОСОБА_2 за сукупністю злочинів призначено позбавлення волі на шість років.

 

         Відповідно до ст.71 КК України ОСОБА_2 за сукупністю вироків призначено позбавлення волі на сім років.

 

         Постановлено стягнути з ОСОБА_2 у доход держави 33 грн. 90 коп. витрат на лікування потерпілого.

 

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 16 листопада 2007 року апеляції засудженого та його захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_1 залишені без задоволення, а вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 7 вересня 2007 року - без зміни.

 

Згідно із вироком, 28 квітня 2007 року, приблизно о 24 години 25 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи на площі Б.Хмельницького у м. Рожище Волинської області, із хуліганських спонукань, із використанням ножа, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, умисно завдав удар ножем у праву верхню частину живота  ОСОБА_4, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя потерпілого у момент їх заподіяння.

 

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати.

Захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_4 отримав тілесне ушкодження через необережне ставлення із ножем, що був у нього. Матеріали даної справи сфальшовано, до засудженого та свідків застосовувалися незаконні методи, тому вони змушені були давати неправдиві показання. Зазначає, що досудове та судове слідство проведено неповно, однобічно та необ`єктивно, допущено неправильне застосування кримінального та порушення кримінально-процесуального законів.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі захисника, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з таких підстав.

 

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства з особливою зухвалістю із застосуванням ножа та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_4, за обставин вказаних у вироку, обґрунтований доказами, яким суд дав належну оцінку.

 

На підтвердження свого висновку, суд послався на показання засудженого, який на досудовому слідстві визнав факт заподіяння ОСОБА_4 ножового поранення живота.

 

Суд, на підтвердження винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, також підставно послався на показання потерпілого ОСОБА_4, який у судовому засіданні ствердив, що 28 квітня 2007 року, приблизно о 24 годоні 25 хвилин, знаходився на площі Б.Хмельницького у м. Рожище, де бився один на один із ОСОБА_5. Під час бійки до нього підбіг ОСОБА_2 і завдав йому удар гострим предметом у правий бік.

 

Свідок ОСОБА_6 суду повідомив, що 28 квітня 2007 року, близько 24 години, він перебував на площі Б.Хмельницького у м. Рожище і був очевидцем бійки між потерпілим та ОСОБА_5  Свідок бачив, як із натовпу людей вибіг ОСОБА_2 і завдав ОСОБА_4 удар у правий бік, від чого потерпілий присів.

 

Допитані у судовому засіданні ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що були присутніми у якості понятих під час відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2  Свідки повідомили, що засуджений добровільно розповів та показав на статистові як і куди він завдав удар ножем потерпілому.

 

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, на досудовому слідстві також підтвердили, що під час бійки ОСОБА_4 із ОСОБА_5, до потерпілого підбіг ОСОБА_2 та завдав йому удар в бук.

Суд критично оцінив зміну показань цими свідками у судовому засіданні, та обґрунтувавши своє рішення, надав віри їх показанням на досудовому слідстві. При цьому, суд послався на показання ОСОБА_13, який суду пояснив, що на досудовому слідстві ніякі незаконні методи, у тому числі і до вказаних свідків, не застосовувалися.

 

Винність ОСОБА_2 стверджується й даними, що є у протоколах огляду місця події та фототаблиці до нього, відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2, ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_10, очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, висновках судово-психіатричної, наркологічної і судово-медичної експертиз та іншими доказами у справі, яким суд дав належну оцінку та підставно поклав в основу обвинувального вироку.

 

         Зокрема, із висновку судово-медичної експертизи, убачається, що у ОСОБА_4 виявлено тяжке тілесне ушкодження, небезпечні для життя потерпілого у момент його заподіяння. Вказане тілесне ушкодження утворилося за обставин, встановлених судом.

 

         Твердження захисника про те, що ОСОБА_4 сам заподіяв собі тілесне ушкодження, а матеріали справи сфальшовано, позбавлені підстав, оскільки повністю спростовані зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами.

 

         За таких обставин вважати, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а так само і що досудове та судове слідство проведено неповно, однобічно та необ`єктивно, немає підстав.

 

         Суд, дослідивши усі обставини справи, що мають значення, дійшов до обґрунтованого висновку щодо повної доведеність винності ОСОБА_2 та кваліфікації його злочинних дій саме за ч.4 ст.296 та ч.1 ст.121 КК України. 

 

                Доводи засудженого та  захисників, аналогічні доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_1, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і визнані такими, що не мають жодних підстав і тому не підлягають задоволенню.

З таким рішенням погоджується й колегія суддів Верховного Суду України.

 

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, урахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_2, та інші обставини справи й дійшов обґрунтованого висновку, що для виправлення винному необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально і належним чином умотивував своє рішення.

 

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування судових рішень не знайдено.

 

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги захисника, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи для розгляду даної справи із повідомленням заінтересованих осіб.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

         захиснику ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги в інтересах  засудженого ОСОБА_2 відмовити.

 

Судді:

 

 

 

 

 

Кравченко К.Т.                            Мороз М.А.                                          Пошва Б.М.