ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

УХВАЛА

Справа № 44/209-б-50/118-б 18.03.2013

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" (ідентифікаційний код 31172213)

Пробанкрутство

Судді: Л.В. Омельченко (головуючий),

Д.В. Мандичев,

М.Г. Хоменко

Представники:

Від боржникаПтушко С.В. - ліквідатор

Від кредитораНаціональний банк України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області - Коновал О.В. (довіреність від 27.12.2011 р.)

Від особи, яка заявила грошові вимоги Саєнко В.В. - представник Васильєва А.М. за довіреністю від 11.10.2011 р.

Присутні Куриленко Р.М. - старший прокурор відділу Прокуратури міста Києва

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" № 44/209-б-50/118-б на стадії ліквідації банкрута.

Провадження у вказаній справі було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2010 р. відповідно до приписів ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до постанови Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайєр" визнано банкрутом з відкриттям відносно нього ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатором голови ліквідаційної комісії Сухенко Н.Г.

Згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 р. у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" вирішенню потребує, зокрема, питання про включення заявлених до боржника грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 01.10.2012 р. кредитором банкрута було визнано Національний банк України на суму 43 384 854,91 грн. (перша черга).

У подальшому відповідно до ухвали суду від 22.10.2012 р. кредиторами банкрута були визнані також Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО "Метиз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива - К", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Стайєр", фізична особа-підприємець Сайко Олексій Анатолійович, тоді як розгляд кредиторських вимог Васильєва А.М. було відкладено.

Ухвалою суду від 18.02.2013 р. арбітражного керуючого Сухенко Н.Г. було усунено від виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр", новим ліквідатором призначено арбітражного керуючого Птушка С.В., розгляд справи відкладено на 18.03.2013 р.

Станом на час розгляду справи від ліквідатора банкрута до суду надійшли додаткові документи у справі.

18.03.2013 р. у судове засідання у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" для розгляду питання про визнання кредиторських вимог Васильєва С.М. з'явилися ліквідатор банкрута, представники Національного банку України та Васильєва А.М.

У ході судового засідання було заслухано представника Васильєва С.М. по суті заявлених до боржника вимог, який просив суд визнати свого довірителя кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" на суму 3 940 000,00 грн. відповідно до поданої 08.05.2010 р. заяви.

Ліквідатор банкрута повідомив суд про відсутність можливості щодо підготовки ґрунтовних пояснень стосовно грошових вимог Васильєва А.М. у зв'язку з непереданням попереднім ліквідатором йому бухгалтерської документації банкрута, проте заперечень по суті заявлених кредитором вимог не навів.

Представник Національного банку України заперечила проти визнання Васильєва А.М. кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр", вказуючи на невідповідність реквізитів векселя вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 26.05.23007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Соло-Капітал" (продавець) та Васильєвим Антоном Миколайовичем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Д/2605/07/03, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця простий вексель серії АА 0314195 від 30.12.2006 р., векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайєр". На виконання умов договору покупець передав, а продавець прийняв вказаний вексель, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 29.05.2007 р.

Дані твердження знаходять документальне підтвердження у матеріалах справи, де містяться копії вказаного договору та акту прийому-передачі цінних паперів, а також копія простого векселя серії АА 0314195 з наступними реквізитами:

валюта - гривня,

сума - 3 940 000,00 грн.,

місце складання - м. Київ,

дата складання - 30.12.2006 р.,

дата платежу - 30.12.2014 р.,

найменування бенефіціара - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГП-Дистриб'юція",

найменування векселедавця - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайєр".

місце платежу - Печерська філія "ПриватБанк" у м. Києві, МФО 300711, р/р 26001480106001.

Оригінал векселя серії АА 0314195 від 30.12.2006 р. було оглянуто у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Виходячи з положень ст. 77 вказаного закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення, зокрема, щодо індосаменту (статті 11 - 20).

Згідно зі ст. 13 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем. Вказану правову позицію викладено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 08.06.2007 р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів".

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

Таким чином, зважаючи на наведені положення чинного законодавства та подані кредитором докази, суд прийшов до висновку, що Васильєв А.М. є законним векселедержателем простого векселя серії АА 0314195, який має право стягнення з боржника оплати за цим векселем.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що, оскільки строк виконання усіх грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" відповідно до постанови Господарського суду міста Києва вважається таким, що настав з 06.04.2010 р., то право вимоги за векселем у Васильєва А.М. незалежно від визначеної у векселі дати настання платежу виникло також з 06.04.2010 р., яке було правомірно ним реалізовано шляхом подання 11.05.2010 р. до суду заяви про визнання кредитором банкрута.

За таких обставин, грошові вимоги Васильєва А.М. у розмірі 3 940 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати Васильєва Антона Миколайовича кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" на суму 3 940 000,00 грн. (четверта черга).

2. Зобов'язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Васильєва Антона Миколайовича у розмірі 3 940 000,00 грн.

Судді Л.В. Омельченко (головуючий)

Д.В. Мандичев

М.Г. Хоменко