УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0616/2-429/11 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О.М.
Категорія 42 Доповідач Матюшенко І. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Матюшенка І.В.
суддів: Борисюка Р.М., Галацевич О.М.
при секретарі судового
засідання Ямковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 9 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом в якому, з посиланням на ст. ст. 98, 99 ЖК України, просила виселити ОСОБА_2 з належної їй квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
У процесі розгляду справи позивач змінила підстави позову (а.с.85) та просила ухвалити рішення про виселення відповідача з вище вказаної квартири з підстав, передбачених ст.116 ЖК України. На обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_2 протягом тривалого періоду зловживає спиртними напоями, влаштовує сварки та скандали, виганяв її з неповнолітніми дітьми з квартири. Такою поведінкою відповідач порушував правила співжиття і робить неможливим для інших проживання з ним у спірній квартирі.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 09.10.2012 року позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що суд розглянув справу за його відсутності та не врахував, що спірна квартира була придбана сторонами під час перебування у шлюбі, а відтак, він є власником її 1/2 частини.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведені обставини, які є підставою для виселення відповідача в порядку ст. 116 ЖК України.
Проте, такий висновок суду є помилковим.
Встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі до 15.03.2006 року (а.с.5), під час перебування у якому 12.03.1998 року за договором купівлі-продажу була придбана спірна квартира (а.с.4). Покупцем у договорі купівлі-продажу зазначена ОСОБА_3 Вказані обставини сторонами визнаються.
Відповідно до положень ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Враховуючи, що спірна квартира була придбана сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі, вона є їх спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Наведена норма права не поширюється на спірні правовідносини між сторонами, оскільки останні є співвласниками квартири АДРЕСА_1. А відтак, відповідач не може бути виселений зі спірної квартири з підстав, передбачених ст. 116 ЖК України.
За таких обставин, коли судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням, в порядку ст. 309 ЦПК України, нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 9 жовтня 2012 року скасувати, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді