КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2013 р. Справа№ 18/5026/1615/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Буравльова С.І.
Руденко М.А.
за участю представників:
Від позивача: Полубоярова К.В. - представник за довіреністю;
Від відповідача: Онофрійчук М.П.- представник за довіреністю;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2013 року
у справі №18/5026/1615/2012 (суддя Васянович А.В.)
за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський
торговельний порт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансдизель»
про стягнення 251 796,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2012 року Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансдизель» про стягнення 251 796,00 грн., з яких 166 116,00 грн. пені та 85 680,00 грн. 00 штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №189-Р від 02.09.2011 року щодо своєчасного надання послуг з ремонту вузлів, агрегатів та систем тепловозу, у строки передбачені договором, на підставі чого позивачем, відповідно до п. 7.2.1. договору, нараховано відповідачу 166 116,00 грн. пені та 85 680,00 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.01.2013 року у справі №18/5026/1615/2012 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав, зазначених у позовній заяві, посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно зазначив про те, що позивач не виконав п. 6.1.3 договору, оскільки останнім була направлена відповідачу заявка від 02.09.2012 року на надання послуг із зазначенням виду ремонту.
Крім того, апелянт стверджує про те, що відповідач визнав претензію позивача №09/310 від 24.02.2012 року та оплатив штраф у розмірі 4 334,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 167 від 01.03.2012 року.
Відповідачем надано заперечення на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2011 року між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансдизель" (учасник) було укладено договір №189-Р, за умовами якого учасник зобов'язався у 2011 році надати замовникові послуги з технічного обслуговування, ремонту та відновлення залізничних, трамвайних локомотивів та рухомого складу, а саме - ремонт вузлів, агрегатів та систем тепловозів (надалі -вузли й агрегати), зазначених в Додатку №1 до договору, а замовник -прийняти та оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 5.1. договору строк надання послуг складає:
- не більше 30 календарних днів з моменту отримання заявки замовника на кожний вузол чи агрегат (позиції 1-4 таблиці Додатку №1 до договору);
- не більше 90 календарних днів з моменту отримання заявки замовника на кожний вузол чи агрегат (позиції 5-18 таблиці Додатку №1 до договору).
Додатковою угодою №1 від 23.09.2011 року до договору №189-Р від 02.09.2011 року доповнено договір Додатком №2 та викладено абзац 2 пункту 1.2. договору в наступній редакції: "кількість послуг визначається Додатком №2 до Договору", а також розділ XII -"Невід'ємною частиною цього договору є -Додаток №1 -Обсяги і вартість послуг з ремонту вузлів, агрегатів та систем тепловозів, Додаток №2 -Перелік та зміст робіт по кожній одиниці рухомого складу".
Решта умов договору №189-Р від 02 вересня 2011 року залишилися без змін.
Згідно з п. 6.1.3. договору замовник зобов'язаний:
- надавати заявку Учаснику на надання послуг із зазначенням виду ремонту;
- забезпечити Виконавця фронтом робіт та надати технічну чи іншу документацію на тепловози;
- здійснити здачу в ремонт і Приймання з ремонту вузлів за актом здачі-приймання, що підписується уповноваженими представниками Сторін;
- оформити накладну на тимчасовий вивіз вузлів і агрегатів до місця надання послуг на ремонтну базу Виконавця;
- прийняти надані послуги, підписати і повернути акт наданих послуг протягом трьох робочих днів з дати його передачі Учасником, або направляти мотивовану відмову від прийняття послуг у такий же термін. Підписання акту наданих послуг здійснюється після монтажу вузлів та перевірки їх функціонування після ремонту, заповнення технічних паспортів (формулярів).
Пунктом 7.2.1. договору сторони узгодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за Договором з Учасника стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості послуг, відносно яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення до повного виконання зобов'язань, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідач отримав відповідну заявку від позивача 02.09.2011 року по всім позиціям договору, що підтверджується вхідним №1 від 02 вересня 2011 року, у зв'язку з чим строк надання послуг (виконання робіт) настав 02.10.2011 року та 01.12.2011 року відповідно.
Проте, як вказує позивач, відповідно до актів приймання -передачі послуг, роботи з ремонту агрегатів та вузлів зазначені в:
- позиції №1 (ремонт компресора КТ-6 тепловозу ТЕМ - 2М зав. №187) були виконані 06 лютого 2012 року;
- позиції №2 (ремонт регулятора частоти обертів тепловозу ТЕМ-2М зав. № 122) були виконані 04 квітня 2012 року;
- позиції № 3 (ремонт електрообладнання тепловозу ТЕМ-2М зав №122) були виконані 01 листопада 2011 року;
- позиції № 4 (ремонт електрообладнання тепловозу ТЕМ-2М зав. №187) були виконати 01 листопада 201 1 року;
- позиції № 6 (ремонт дизелю К 68310ОР. тепловозу ЧМЕ-3 зав. №3725) були виконані 04 травня 2012 року;
- позиції № 7 (ремонт гідромеханічного редуктору тепловозу ЧМЕ - З зав. № 3725) були виконані 26 березня 2012 року;
- позиції № 8 (ремонт компресору К2-Лок тепловозу ЧМЕ-3 зав. №3725) були виконані 26 березня 2012 року;
- позиції № 9 (ремонт електричних машин тепловозу ЧМЕ-3 зав. №3725) були виконані 26 березня 2012 року;
- позиції № 10 (ремонт паливної системи тепловозу ЧМЕ-3 зав. № 3725) були виконані 04 травня 2012 року;
- позиції № 11 (ремонт турбонагнітачу РШІ50У тепловозу ЧМЕ-3 зав. № 3725) були виконані 26 березня 2012 року;
- позиції №12 (ремонт допоміжного гальмового обладнання тепловозу ЧМЕ-3 зав. № 3725) були виконані 11 травня 2012 року;
- позиції №13 (ремонт допоміжних електричних машин тепловозу ЧМЕ-З зав. № 3725) були виконані 04 травня 2012 року;
- позиції №14 (ремонт масляної системи тепловозу ЧМЕ-3 зав. № 3725) були виконані 04 травня 2012 року;
- позиції №15 (ремонт водяної системи тепловозу ЧМЕ-3 зав. № 3725) були виконані 11 травня 2012 року;
- позиції №16 (ремонт електричних апаратів тепловозу ЧМЕ-3 зав. № 3725) були виконані 11 травня 2012 року;
- позиції №17 (ремонт допоміжної електричної апаратури тепловозу ЧМЕ-3 зав. № 3725) були виконані 11 травня 2012 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 24.02.2012 року надіслав відповідачу претензію №09/310 від 24.02.2012 року (Том І, а.с. 26), в якій просив перерахувати на поточний рахунок позивача 4 334,00 грн. суму пені та штрафу за порушення виконання відповідачем свого зобов'язання по виконанню ремонтних робіт у строки, передбачені договором, відповідно до п. 7.2.1. договору.
Встановлено, що відповідач сплатив штраф у розмірі 4 334,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 167 від 01.03.2012 року, на підставі чого позивач дійшов висновку про те, що відповідач визнає претензію позивача щодо порушення виконання відповідачем свого зобов'язання по виконанню ремонтних робіт у строки, передбачені договором.
Окрім цього, позивачем направлялись відповідачу претензії щодо порушення виконання відповідачем свого зобов'язання по виконанню ремонтних робіт у строки, передбачені договором від 12.04.2012 № 09/653, від 31.05.2012 року № 09/1036, від 12.06.2012 року № 09/1121, 08.08.2012 року № 09/1525, від 21.09.2012 року №09/1737, з вимогами сплатити пеню та штраф.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 166 116,00 грн. пені та 85 680,00 грн. штрафу за порушення виконання відповідачем свого зобов'язання по виконанню ремонтних робіт у строки, передбачені договором, задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вже було встановлено вище, відповідно до п. 6.1.3. договору замовник зобов'язаний надавати заявку Учаснику на надання послуг із зазначенням виду ремонту.
Однак, як свідчать матеріали справи, позивачем не подавались заявки на вузол чи агрегат із зазначенням виду ремонту. Надана позивачем ксерокопія заявки від 02.09.2011 року не є належним доказом та не відповідає вимогам п. 6.1.3. договору.
Крім того, неможливо засвідчити дійсність даної копії у зв'язку з відсутністю оригіналу заявки.
Окрім цього, представник відповідача пояснив, що вказана вище заявка отримана невідомою особою та не містить необхідних даних, передбачених п. 6.1.3 договору.
В матеріалах справи міститься копія журналу реєстрації вхідної документації відповідача, оригінал якого досліджувався судом першої інстанції, в якому не має відомостей про отримання відповідачем заявки від 02.09.2011 року (Том І, а.с. 149-153).
Однак, як свідчать матеріали справи, позивач лише 13.06.2012 року надав відповідачу заявку №1/130612, що підтверджується вказаною вище копією журналу реєстрації вхідної документації відповідача, оригінал якого досліджувався судом першої інстанції.
Проте, заявка №1/130612 від 13.06.2012 року не містить даних про те, який вид ремонту на кожен вузол чи агрегат необхідно здійснити відповідачу (Том ІІ, а.с. 25).
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія прийшла до висновку про те, що належної заявки відповідно до положень п. 6.1.3. договору позивач відповідачу не направляв.
Також, встановлено, що позивачем не було виконано обов'язку, передбаченого п. 6.1.3. договору щодо забезпечення виконавця фронтом робіт та надання технічної документації чи іншої документації на тепловози.
На підставі чого відповідачем за рахунок підприємства для забезпечення фронтом робіт, тобто відправлення тепловозу на базу ремонту, було проведено обточку колісних пар та інші роботи на суму 31 311,65 грн. 65 в депо ст. Миколаїв, без виконання зазначених робіт пересилка тепловоза по коліям Укрзалізниці не допускається.
Встановлено, що фактично зазначений тепловоз прибув до відповідача лише 06.12.2011 року, що підтверджується накладною (Том ІІ, а.с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2012 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист, в якому зазначалося про необхідність з'явитися до 10.01.2012 року представникам позивача на базу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансдизель" для складання дефектних актів по деталям та вузлам для необхідності придбання відповідачем запасних частин для проведення ремонту.
Однак, представники позивача на прохання відповідача не з'явилися, акти приймання -передачі наданих послуг позивачем було складено із запізненням, чим було порушено зобов'язання, передбачені п. 6.1.2. договору, - приймання наданих послуг згідно з актом.
Встановлено, що з обсягів і вартості послуг, вказаних у додатку №1 до договору, відповідачем було направлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000218 від 02.09.2011 року, в якому було визначено 30% від суми ремонту, що зазначено в додатку та складає 509 400,00 грн. з ПДВ.
Також, встановлено, що частину вузлів та агрегатів тепловозу ЧМЕ-3 зав. №3725, а саме: екіпажна частина, дизель К 68310ОК, гідромеханічний редуктор, компресор К2-Лок, електричні машини, паливна система, турбонагнітач РОН50У, допоміжне гальмівне обладнання, допоміжні електричні машини, масляна та водяна системи, електричні апарати, допоміжна електрична апаратура та електрообладнання було передано позивачем відповідачу лише 17.11.2011 року згідно акту (Том І, а.с. 143), а компресор КТ-6 та регулятор частоти обертів тепловоза ТЕМ-2М було передано 27.10.2011 року, що підтверджується актом та накладними (Том І, а.с.144-146).
В матеріалах справи відсутні докази того, що решту обладнання позивач передав відповідачу в ремонт відповідно до умов договору, а саме відсутні акти приймання-передачі.
Окрім цього, матеріали справи свідчать про те, що фактично ремонтні роботи по тепловозу ЧМЕ-3 №3725 (окрім ремонту екіпажної частини тепловозу -п.5 додатку №1) було закінчено 12.03.2012 року, а з листа позивача №05/163 від 30.01.2012 року вбачається, що регулятор частоти обертів тепловоза ТЕМ-2М був також відремонтований та 20.01.2012 року встановлений на тепловоз.
Водночас акти приймання-передачі наданих послуг між сторонами було підписано значно пізніше.
За приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до умов договору про надання послуг перебіг строків виконання робіт розпочинається з моменту отримання заявки, однак, враховуючи те, що належної заявки відповідно до положень п. 6.1.3. договору позивач відповідачу не направляв, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк виконання ремонтних робіт відповідачем, у період, зазначений позивачем, не прострочено.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач визнав претензію позивача №09/310 від 24.02.2012 року та оплатив штраф у розмірі 4 334,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 167 від 01.03.2012 року судова колегія до уваги не приймає, з наступних підстав.
З листа-відповіді відповідача на претензію позивача №09/310 від 24.02.2012 року вбачається, що відповідач не визнає затримку у строк 81 день своєю виною, а вважає зазначене виною позивача, та просить останнього продовжити термін виконання послуг до 21.03.2012 року (Том І, а.с. 104-105).
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, добровільна сплата відповідачем неустойки (штрафу та пені) в позасудовому порядку в розмірі 4 334,00 грн. платіжним дорученням №167 від 01.03.2012 року за несвоєчасне виконання ремонту компресора КТ-6 тепловозу ТЕМ -2М за №187 не є беззаперечним доказом порушення зобов'язання відповідачем.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким у позові відмовлено повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2013 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2013 року у справі № 18/5026/1615/2012 - без змін.
3. Матеріали справи № 18/5026/1615/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Буравльов С.І.
Руденко М.А.