Справа №2-А -79 /2007 р

ПОСТАНОВА

IMЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2007 року Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської

області в складі: головуючого -судді СКАЛОЗУБА О.М.

при секретарі- ОСОБА_1.

позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 на неправомірні дії з боку заступника начальника Генерального штабу збройних Сил України - Командувача Сил Підтримки Збройних сил України стосовно притягнення його до матеріальної відповідальності згідно п.7 наказу заступника начальника Генерального штабу збройних Сил України - Командувача Сил Підтримки Збройних сил України від 01.10.2005 року № 145 " Про незаконне відчуження інженерного майна у військовій частині А 2574 та притягнення до відповідальночті винних осіб " , -

в становив: Позивач ОСОБА_2 В своєму адміністративному позові до суду та в судовому засіданні, уточнюючи свої позовні вимоги, просить визнати незаконним ( протиправним ) і скасувати п. 7 (в частині притягнення його- майора ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності , абзац 2 ) наказу заступника начальника Генерального штабу збройних Сил України - Командувача Сил Підтримки Збройних сил України від 01.10.2005 року №145 " Про незаконне відчуження інженерного майна у військовій частині А 2574 та притягнення до відповідальності винних осіб " , зобов'язати повернути йому утримані з нього напідстааві наказу від 01.10.2005 року №145 грошові кошти. ; визнати причину пропущення строку звернення до суду поважною та продовжити пропущений процесуальний строк щодо оскарження п.7 зазначеного наказу „посилаючись на слідуючі обставини : згідно п.7 наказу заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України - Командувача сил підтримки Збройних сил України від 01.10.2005 року №145 " Про незаконне відчуження інженерного майна у в/ч А2574 та притягнення до відповідальності винних осіб " , його - ОСОБА_2 притягнуто до матеріальної відповідальності за заподіяну державі шкоду . п.7 наказу він 01.10.2005 року на підставі ст. 110 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України був оскаржений до військової прокуратури Центрального регіону України. Після проведення відповідної прокурорської перевірки встановлено , що майно із в/ч 2574 м. Ніжин було передане до будинку відпочинку, який знаходиться на балансі Кабінету Міністрів України , тобто майно з власності держави не вийшлодому шкоди державі не заподіяно.На підставі даних перевірки військовою прокуратурою було видано протест командиру в/ч А0192 від 08.12.2005 року № 3/5417 на п.п.2, 3, 4, 7, 8 наказу № 145 від 01.10.2005 року , тобто зазначені пункти наказу визнано незаконними. Командиром в/ч А0192 протест був відхилений. В подальшому відповідно до ст. 121 Конституції України , ст. 21 та 36-1 Закону України " Про прокуратуру " , ст. 60 КАС України, військова прокуратура Центрального регіону України 19.01.2006 року в його інтересах звернулася з адміністративним позовом про визнання рішення незаконним до Солом'янського райсуду м. Києва, який визнав протиправним (незаконним ) і скасував п.3, 4, 7, 8 наказу від 01.10.2005 року № 145 . Але ухвалою Апеляційного суду м. Києва

від 28.03.2007 року скасовано постанову Солом'янського райсуду та позов на підставі п.1 ст. 203 КАСУ залишено без розгляду. Розгляд справи здійснювався на протязі більше року у зв'язку з умисним затягуванням процесу з боку представників відповідача, які неодноразово не являлися в судові засідання, долучанняними до матеріалів справи документів та клопотань, які не стосуються справи , і тому строк він пропустив з зазначених причин, так як він не міг раніше подати позов і цей позов розглядався в суді.Коли дізнався, що рішення скасоване і поданий в його інтересах позов залишено без розгляду, то він подав даний позов.З цих підстав вважає причину пропуску звернення до суду з позовом поважною.

Він , ОСОБА_2 CO., п.7 ( в частині притягнення його до матеріальної відповідальності, абзац 2 ) наказувід 01.10.2005 року №145 вважає незаконним ( протиправним ) з наступних підстав: відповідно п.37 " Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду , заподіяну державі " яке затверджено Постановою Верховної Ради України від 14.08.1995 року №201), обставинами , що виключають матеріальну відповідальність є виконання наказу старшого начальника.Так , він організував завантаження військового майна за наказом колишнього командира в/ч 2574 полковника ОСОБА_3 і тому вважає себе не винним, а тим більше, що державі не було заподіяно шкоду.Вважає, що справу можливо розглянути у відсутність представника відповідача, який був повідомлений належним чином і не з"явився без поважних причин.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , хоча належним чином повідомлений про дату час і місце судового розгляду , про причини неявки не повідомив , а тому суд вважає за необхідне відповідно до ст. 128 ч.4 КАС України справу розглянути у його відсутність „ так як для вирішення справи по суті достатньо наявних доказів і проти цього не заперечує позивач.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2 , дослідивши інші матеріали справи, приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню із слідуючих підстав : відповідно до п.7 (абзац 2) наказу № 145 від 01.10.2005р "Про незаконне відчуження інженерного майна у в/ч А2 5 74 та притягнення до відповідальності винних осіб " позивача притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі стягуваної суми з урахуванням грошових сум .які підлягають стягненню з інших посадових осіб , причетних до цієї нестачі. п.2 " Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі ", затвердженого Постанової ВР України № 243 від 25.06.1995 року встановлено , що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода заподіяна розкраданням пошкодженням , втартою чи іншим використанням військового майна.

п.17 зазначеного " Пположення " передбачено , що у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир ( начальник ) військової частини призначає розслідування для встановдення причин виникнення шкоди , її розміру.

п.37 даного "Положення" встановлено , що обставиною , яка виключає матеріальну відповідальність- є виконання наказу старшого начальника.

Свідок ОСОБА_3 пояснив , що працюючи командиром частини А2574 , він в вересні-жовтні 2004 року отримав наказ в усній формі від генерала Ковальського про передачу 500 комплектів МПП і 400 кг колючого дроту на об"єкт, який знаходиться на балансі Кабінету Міністрів України.Отримавши такий наказ, він віддав наказ майору ОСОБА_4 організувати завантаження даного майна та передачі його до будинку відпочинку, який знаходиться на балансі Кабінету Міністрів , що було і зроблено, а тому ніякої шкоди державі не було спричинено.

Військовою прокуратуро, як це зазначено в протесті, встановленого при проведенні службового розслідування були порушені ст. ст. 85, 86 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України , а також п.19 Положення " Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі", а саме : порушені терміни розслідування , не проводилися бесіди з особою , яка притягувалася до відповідальності , не було встановлено розмір матеріальної шкоди , не вказано, якими конкретно неправомірними діями її заподіяно , з якою метою і які її наслідки.Прокурорською перевіркою встановленого військове майно з військової частини було передано на об'єкт , який знаходиться на балансі Кабінету міністрів України, тобто є державною власністю і вказане майно з власності держави не вийшло, а тому державі не заподіяно ніякої шкоди.

Таким чином дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено , що підстав для притягнення позивача до матеріальної відповідальності не має за відсутністю його вини, так як доказами достовірно доведено, що позивач виконував наказ старшого начальника, що є обставиною, яка виклоючає матеріальну відповідальність з боку позивача.Крім того, передане на інший об"єкт майно залишилось у власності держави і шкоди державі не спричинено.Суд вважає за необхідне поновити позивачеві строк звернення до суду з адміністративним позовом , так як його пропущено з поважних причин: з таким же позовом військова прокуратура зверталася до Солом'янського райсуду м. Києва 19.01.2006 року , справа була розглянута по суті судом і скасована Апеляційним судом м. Києва 28.03.2007 року , а позовна заява прокурора залишена без розгляду на підставі ст. 203 п. 1 КАСУ .Тому розгляд позовної заяви аналогічного змісту судами різних інстанцій не давали можливості позивачеві звернутися до суду за захистом своїх прав.

Керуючись Положенням " Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі "затвердженого Постановою ВР №243 від 25.06.1995 року , ст. ст. 69-71 , 79 , 100, 102, 159-161 , 163 , 167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати причину пропущення строку звернення до суду ОСОБА_5 поважною та продовжити пропущений ним строк звернення до суду.

Визнати протиправним і скасувати п. 7 ( в частині притягнення майора ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності , абзац 2 ) наказу заступника начальника Генерального штабу збройних Сил України - Командувача Сил Підтримки Збройних сил України від 01.10.2005 року №145 " Про незаконне відчуження інженерного майна у військовій частині А 2574 та притягнення до відповідальності винних осіб " ,

Зобов'язати заступника начальника Генерального штабу збройних Сил України - Командувача Сил Підтримки Збройних сил України вчинити дії щодо повернення ОСОБА_2 утриманих з нього на підставі наказу заступника начальника Генерального штабу збройних Сил України - Командувача Сил Підтримки Збройних сил України від 01.10.2005 року №145 грошових коштів.

На постанову може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайсуд заяву про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення , а апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.