Справа №668/2785/13-к

УХВАЛА

іменем України

20 березня 2013 року Суворовський районний суд міста Херсона в складі:

головуючої - судді: Корольчук Н.В.

при секретарі: Учускіній М.В.

з участю прокурора: Мінюкової З.В.

потерпілої: ОСОБА_1

провівши у приміщенні Суворовського районного суду м. Херсона підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12012010030000023 щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

На розгляд до Суворовського районного суду м. Херсона 05 березня 2013 року від в.о. прокурора прокуратури Дніпровського району м. Херсона Пагуба Д. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, якому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань присвоєно №12012010030000023, щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України з угодою про примирення, досягнутою під час досудового розслідування між ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1.

Відповідно до положень ст.ст. 314, 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання, за результатами якого суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Заслухавши прокурора, який висловив думку про невідповідність умов угоди вимогам кримінального закону, просив відмовити у її затвердженні та призначити судовий розгляд кримінального провадження, потерпілу, обвинуваченого, які просили затвердити укладену між ними угоду, перевіривши зміст угоди, суд вважає необхідним відмовити у затвердженні цієї угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування з таких підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердження угоди, якщо, зокрема, умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

Зі змісту ст. 471 КПК України вбачається, що сторони угоди зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди).

Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України у редакції Закону України від 13 квітня 2012 року № 4652-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» у випадку затвердження вироком угоди про примирення суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Аналіз статей 65 і 75 КК України свідчить, що домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом про кримінальну відповідальність.

Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи положення ч. 1 ст. 70 КК України, тобто при сукупності злочинів спочатку призначається покарання за кожний злочин окремо, після чого визначається остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Крім того, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, із змінами, при призначенні покарання повинні враховуватися ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається зі змісту угоди, ці вимоги закону при узгодженні ОСОБА_2 міри покарання не дотримано.

За змістом обвинувального акту ОСОБА_2 інкримінується вчинення двох кримінально - караних діянь - за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Надана угода не містить положень про узгодження покарання за кожний з інкримінованих злочинів. Узгоджена за умовами угоди міра покарання у виді 1 року обмеження волі є мінімальним розміром, встановленим як санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, так і ч. 2 ст. 61 Загальної частини цього Кодексу для цього виду покарання.

За таких обставин при узгодженні покарання неправильно застосовано кримінальний закон, у зв'язку з чим угода не відповідає вимогам закону і ця обставина є підставою для відмови у її затвердженні.

Частиною 3 ст. 314 КПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти лише два рішення щодо угоди - затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.

Про це зазначено і в п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод» від 15.11.2012 року №223-1679/0/4-12.

При цьому, суд зазначає, що наданий суду реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про повідомлення потерпілій та підозрюваному про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.

З огляду на наведене, кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 314, 474 КПК України, суд, -

ухвалив:

У затвердженні угоди про примирення, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12012010030000023 щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України - відмовити.

Кримінальне провадження №12012010030000023 щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, повернути прокурору прокуратури Дніпровського району м. Херсона для продовження досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона.

Суддя: Н.В. Корольчук