Справа №2-3191/07    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 листопада 2007 року Оболонський районний суд м.  Києва в складі

головуючого   судді                                                                                       Пшонка P.M.

при секретарі                                                                                                  Тищенко І.Л.

розглянувши   цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про зобов»язання привести квартиру в попередній стан,

встановив:

В травні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом з тих підстав,  що квартира АДРЕСА_1раніш належала позивачу та ОСОБА_3. в рівних долях.

17 червня 2005 року,  ОСОБА_3подарував ОСОБА_21/2 частину квартири АДРЕСА_1.

25.05.2005 року при вселенні в спірну квартиру позивач виявив відсутність в коридорі двох вбудованих шаф,  які виконували функцію підсобних приміщень. На запитання позивача щодо причин демонтажу вказаних шаф без його згоди,  відповідач ОСОБА_2. пояснив,  що він це зробив для збільшення площі квартири.

Враховуючи те,  що відповідач ОСОБА_2. здійснив демонтаж вбудованих шаф без дозволу позивача,  як співвласника квартири та дозволу відповідних органів влади,  позивач просить суд зобов»язати ОСОБА_2поновити згідно проекту вбудовані шафи в квартирі АДРЕСА_1 на протязі одного місяця після вступу рішення в законну силу та стягнути з останнього понесені позивачем судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2в судовому завданні позов не визнав та пояснив,  що дійсно ОСОБА_2. належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1на підставі договору дарування укладеного між попереднім власником квартири ОСОБА_3. та ним.

Належну йому 1/2 частину спірної квартири він 24.05.2005 року подарував малолітньому ОСОБА_4,  в інтересах якого діяв законний представник ОСОБА_5.

Після отримання вказаної частини квартири в дар,  відповідач будь-яких ремонтно-будівельних робіт не виконував та не руйнував облаштування спірної квартири,  а тому твердження позивача є надуманими та не підлягають задоволенню. Демонтаж вбудованих шаф в коридорі спірної квартири провів попередній власник квартири ОСОБА_3.,  який в теперішній час проживає в Російській Федерації.

Суд,  вислухавши думку сторін,  дослідивши матеріали справи,  встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом,  ОСОБА_1. є спадкоємцем 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. / а.с.  22, 26 /.

Відповідно до договору дарування 1/2 частини квартири від 17 червня 2005 року,  ОСОБА_3подарував ОСОБА_21/2 частину квартири АДРЕСА_1. / а.с.  20 /.

Рішенням Оболонського районного суду м.  Києва від ЗО листопада 2005 року було зобов»зано ОСОБА_2не чинити перешкод у вселенні    та

користуванні ОСОБА_11/2 частини квартири № АДРЕСА_1. / а.с.  16 /.

Рішенням Обо донського районного суду м.  Києва від 06 жовтня 2006 року ОСОБА_2було визнано таким,  що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1. / а.с.  17 /.

Відповідно до плану за поверхами по АДРЕСА_1 вбудовані шафи є елементами вказаної квартири. / а.с.  25 /.

Відповідно до відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна за № 18258 від 04.07.2007 року,  демонтування вбудованих шаф в коридорі не відноситься до категорії перепланування,  які потребують узаконення. / а.с.  67 /.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6. в судовому засіданні пояснив,  що він є власником вантажного автомобіля та займається вивозом будівельного сміття з квартир та дрібним ремонтом.  Свої послуги пропонує через оголошення в газетах.

В квітні 2005 року до нього надійшов заказ з спірної квартири. Приїхавши на місце,  він спілкувався з власником квартири,  яким був чоловік похилого віку. Спочатку він попросив полагодити шафи,  які знаходились в коридорі,  але після підрахунку вартості робіт,  вирішив їх позбутися. Робітників,  які працюють разом з свідком він в квартиру не впустив,  а тому виносити розібрані шафи довелось самому свідку.

Відповідно до  ст. . 100 ЖК України,  наймач який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення,  зобов»язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Відповідно до  ст.  358 ЦК України,  право спільної часткової* власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ч.3  ст.  10,  ч. 1  ст.  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених Кодексом.

З урахуванням викладеного,  суд вважає,  що позов задоволенню не підлягає,  оскільки позивачем не надано достатніх доказів того,  що саме відповідач провів демонтаж вбудованих шаф в спірній квартирі,  а отже порушив його право,  передбачене  ст. . 358 ЦК України. Його посилання на  ст. . 100 ЖК України спростовуються листом БТІ м.  Києва в якому зазначено,  що демонтування вбудованих шаф в коридорі не відноситься до категорії перепланування.

Судові витрати між сторонами слід розподілити відповідно до  ст. . 88 ЦПК України.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. . 358 ЦК України,   ст. . 100 ЖК України,   ст.  ст.  10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України,  суд, -

вирішив:

В позові ОСОБА_1до ОСОБА_2про зобов»язання привести квартиру в попередній стан відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.