"25" лютого 2013 р.
Справа № 2024/10190/2012
Провадження № 2/2024/2280/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
21 лютого 2013 року Ленінський районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря Болтенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,
в с т а н о в и в:
публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 25.02.2008 року між ПАТ ««Дельта Банк»» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 002-20937-250208. Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України та надав кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії, що передбачено п. 1.3 Договору. Відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором № 002-20937-250208 від 25.02.2008 року не виконує належним чином, в результаті чого, станом на 19.11.2012 року, за ним утворилася заборгованість по тілу кредиту у розмірі 4643,33 гривень, в зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість за кредитним договором та судовий збір у розмірі 214, 60 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов ПАТ «Дельта Банк» не визнав, надав письмові заперечення на позов, просив суд відмовити в його задоволенні через пропущення строку його подачі згідно ст. 257, 267 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що у жовтні 2008 р. позивачем невмотивовано була деактивована картка та онулено ліміт кредитної лінії, чим недотримана вимога п.1.4 договору та не були забезпечені послуги згідно п. 3.2 за операціями здійсненими з використанням картки. Вказав, що овердрафтом не користувався, а сума у 4643 грн. 33 коп. не є тілом кредиту, згідно умов договору п.3 тілом кредиту є 3000 грн.
Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Так, ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства закріплено принцип змагальності. Принцип змагальності реалізується в процесі обґрунтування сторонами своєї правової позиції (своїх вимог чи заперечень).
Враховуючи викладене, судом було направлено на адресу позивача письмові заперечення на позов та запропоновано надати свої пояснення щодо цього або прийняти участь у судових засіданнях про що свідчать поштові повідомлення в матеріалах справи (а.с.47,49), а тому суд враховував надані сторонами докази відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що 25.02.2008 року між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 002-20937-250208.
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України та надав кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії, що передбачено п. 1.3 Договору в сумі 3000 гривень.
Відповідно до додатку «Розрахунок ціни позову», ОСОБА_1 зобов'язаний був здійснювати погашення заборгованості за кредитною лінією та всі платежі щомісяця до 15 числа кожного місяця, при цьому жодним пунктом договору чи додатку до нього не було визначеного кінцевого строку повернення кредиту.
Як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1, наданої ПАТ « Дельта Банк», ОСОБА_1 востаннє зняв кошти зі свого карткового рахунку 20.10.2008 року, а отже, відповідно до встановленого договором графіку, погашення заборгованості він повинен був здійснити до 15.11.2008 року. Так, ОСОБА_1 останній платіж здійснив 02.02.2009 року, а тому банку було відомо про порушення його прав з 02.02.2009 року і на думку суду, саме з цього часу у банку виникло право на звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитною лінією, але ПАТ « Дельта Банк» звернувся з позовом в суд лише 25.12.2012 року, тобто з пропуском загального строку позовної давності, визначеного ст.257 ЦК України у три роки.
Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки відповідачем ОСОБА_1 така вимога заявлена, суд приходить до висновку про її задоволення і відмову в позові ПАТ « Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за пропуском строку позовної давності.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 257,261,267,526, 629, 652, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10,11, 60, 62, 88, , 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: