Справа №784/797/13 21.03.2013 21.03.2013 21.03.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/784/276/2013 рік Головуючий у 1 інстанції:
Категорія ч.2 ст. 309 Захарченко Д.В.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Дзюби Ф.С., Чебанової-Губарєвої Н.В.
За участю прокурора: Іванова А.О.
Засудженого: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий 08.08.2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік,
- засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за вказаним вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.08.2011 року, і за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово - хімічної експертизи в сумі 588 грн. на користь НДЕКЦ при УВМС України в Миколаївській області .
За вироком суду, ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 7 липня 2012 року, близько 11 год. 30 хв. , він в районі вул. Жукова в м. Миколаєві повторно незаконно придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій вагою в перерахунку на суху речовину 0,03 г, який незаконно зберігав при собі без мети збуту до затримання працівниками міліції близько 13 год. 30 хв. біля будинку № 80 по вул. Космонавтів в м. Миколаєві.
В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи висновків про доведеність його вини та правильності кваліфікації злочину, просить пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши вимоги ст.ст. 69 та 75 КК України.
Посилається на те, що судом не були враховані обставини, які пом'якшують покарання, а саме, щире каяття, позитивні характеристики з місця проживання та роботи, постійне місце проживання та роботи, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, скоєння злочину середньої тяжкості, яким нікому не заподіяно шкоди.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляцію, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши зібрані докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та вірно кваліфікував його дії. Фактичні обставини справи та кваліфікація злочину засудженим в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, яке обране судом за ч. 2 ст. 309 КК України, то воно призначено засудженому ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, який характеризується посередньо, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд врахував пом'якшуючі покарання обставини, а саме - визнання вини та щире каяття у скоєному, тобто ті обставини, на які посилається засуджений у апеляції.
Але судом було враховано і те, що ОСОБА_3 раніше судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, маючи невідбуте покарання за попереднім вироком, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тобто ті дані, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Суд вірно застосував правила ст. 71 КК Україна і призначив остаточне покарання за сукупністю вироків.
Доводи, на які посилається засуджений в апеляції, судом враховані в повній мірі, оскільки за ч.2 ст. 309 КК України йому призначене покарання не у максимальних межах, передбачених санкцією кримінального закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено матеріали справи у відповідності з вимогами КПК, покарання засудженому призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 р.), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2013 року, відносно ОСОБА_3, залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :