АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1622/8816/2012 Номер провадження 22-ц/786/805/2013 Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач Чічіль В. А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.
за участю секретаря: Гнатюк О.С,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 січня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, визнання купівлі-продажу квартири недійсним,-
в с т а н о в и л а :
У травні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому зазначала, що проживаючи по сусідству з ОСОБА_4, підтримувала з нею дружні стосунки, допомагала у вирішенні побутових проблем.
З 1995 року стан здоров'я ОСОБА_4 значно погіршився, а після отриманої травми, у липні 1996 року остання потрапила до хірургічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 заповіла позивачці належну їй квартиру АДРЕСА_1, заповіт посвідчений черговим лікарем зазначеної вище лікарні Щербанем П.Д. та заступником головного лікаря Роєнко А.Н.
Цього ж дня ОСОБА_4 померла, витрати на її поховання понесла позивачка, після чого фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, поселившись у вищевказану квартиру.
28 лютого 2005 року до квартири АДРЕСА_1 з'явились невідомі та повідомили про рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 5 січня 2005 року, яким право власності на зазначену квартиру визнано за ОСОБА_2
Звернувшись до Октябрського районного суду з заявою про перегляд рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 5 січня 2005 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, дане рішення скасовано ухвалою суду.
Просила встановити факт прийняття нею спадщини після ОСОБА_4, та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
У подальшому неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, зазначала, що під час судового розгляду даної справи, попри наявності заборони суду на відчуження зазначеної квартири ОСОБА_2 продала її ОСОБА_7
У остаточному варіанті позовних вимог просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 16 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, відповідно до якого відбулось відчуження спірної квартири (т. 3 а.с. 37-39).
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 січня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 16 березня 2005 року, посвідчений державним нотаріусом четвертої Полтавської нотаріальної контори, недійсним.
Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 630,00 грн.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено представником Полтавської міської ради, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині визнання за позивачкою права власності на квартиру, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо визнання права власності за набувальною давністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 37).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла на 71 році життя, що підтверджується актовим записом про смерть №2356 від 30 липня 1996 року (т. 1 а.с. 38).
Місцевим судом також встановлено, що в день смерті, знаходячись у хірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні, ОСОБА_4 заповіла все своє майно ОСОБА_1, заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_1 року посвідчений черговим лікарем відділення Полтавської обласної клінічної лікарні Щербанем П.Д. та заступником головного лікаря Роєнко А.Н. (т. 1 а.с. 113).
Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, місцевий суд виходив з того, що позивачка добросовісно з волі покійної власниці заволоділа спірною квартирою і продовжує відкрито, безперервно нею володіти понад десять років поспіль.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого суду, вважає їх невірними з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Заповіт ОСОБА_4 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у судовому порядку недійсним не визнавався, та на сьогоднішній день є дійсним.
Згідно ст. 524 ЦК України, у редакції 1963 року, чинній на момент виникнення правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Статтею 534 ЦК України, у редакції 1963 року, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
З огляду на зміст ст. 549 ЦК України, у редакції 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину у двох випадках: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Позивачка ОСОБА_1 після відкриття спадщини зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте свідоцтва про право на спадщину щодо спірної квартири не отримувала за браком коштів, крім того, фактично вступила в управління і володіння спадковим майном ОСОБА_4, поселившись у квартиру АДРЕСА_1.
Характерно, що позивачка знала про те, що спірна квартира належала ОСОБА_4 на праві приватної власності та після смерті останньої є спадковою масою, яка згідно складеного заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_1 року заповідалась ОСОБА_1
Так, позивачка звернулась до суду з позовом про встановлення факту прийняття нею спадщини (т. 1 а.с. 109), проте протягом судового розгляду змінила позовні вимоги та поставила перед судом питання про визнання права власності за набувальною давністю.
Судом першої інстанції даної обставини не взято до уваги та незаконно визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру за набувальною давністю попри те, що вона є спадкоємцем після померлої ОСОБА_4, що виключає добросовісність володіння нею цим майном за давністю.
З урахуванням зазначеного, рішення місцевого суду у цій частині ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Полтавської міської ради задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 січня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за набувальною давністю права власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовити.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: Чічіль В.А.
Судді: Мартєв С.Ю.
Хіль Л.М.
З оригіналом згідно:
суддя Чічіль В.А.