Справа № 1328/5333/12 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/783/1057/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
Категорія: 48
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.
Суддів :Федоришин А.В. Гуцала І.П.
Секретар Мариняк О.І.
З участю :заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 14.09.2012 року у справі за заявою ОСОБА_2 про розтермінування виплати заборгованості по аліментах, зацікавлені особи: Відділ Державної виконавчої служби Івано - Франківського МУЮ, ОСОБА_4,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 14 вересня 2012 року відхилено заяву ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду.
Ухвалу суду оскаржив заявник ОСОБА_2
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
При постановленні ухвали судом не враховано, що з часу постановлення рішення суду про стягнення з нього аліментів, тобто з 21.04.2003 року, він ніколи не мав заборгованості. Крім аліментів, періодично здійснював поштові переведення або готівкою надавав матері дитини додаткові кошти для утримання доньки. Зокрема, протягом останніх років у 2008-2009 роках загальна сума додаткових витрат на утримання доньки становила 7700 грн.
Однак, починаючи з 01.07.2010 року він втратив постійне місце роботи викладача університету та протягом 26 місяців (до дня написання апеляційної скарги ) залишається безробітним, без самостійного стабільного доходу. З 20.04.2012 року він офіційно зареєстрований у статусі безробітного в Івано-Франківському міському центрі зайнятості.
Незважаючи на всі ці обставини, він надалі продовжував надавати грошову допомогу на утримання дитини як безпосередньо ОСОБА_4 так і поштовим переводом через Укрпошту. За 2010-2011 роки ним було передано на утримання дитини 8000грн..Однак, мати дитини відмовилася офіційно визнати отримання нею цих грошей, внаслідок чого по виконавчому листу утворилася заборгованість.
Станом на даний час він фізично неспроможний оплатити 8417 грн.95 коп. заборгованості одразу . Із допомоги по безробіттю, котру він отримує, вираховується 70% коштів: на сплату аліментів 25% та на погашення заборгованості 45%.
Просить врахувати, що на даний час він залишається безробітним. Також проживає із сім'єю: батьком-пенсіонером 1945 р.н., дружиною та виховує неповнолітнього сина ОСОБА_52006 року народження, котрий також потребує матеріального забезпечення.
Просить задовольнити його апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 14.09.2012 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про розтермінування виконання рішення суду в частині сплати заборгованості по аліментах на 24 місяця по 375,79 грн. щомісячно, із можливим збільшенням суми щомісячних виплат при умові його працевлаштування.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно з ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення ( хвороба боржника або членів сім'ї), відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо),за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із доводів заяви, які не були підтверджені суттєвими доказами, що мають значення для вирішення даної справи.
Із матеріалів справи та пояснень позивача вбачаться, що останній допустив заборгованість по сплаті аліментів в користь ОСОБА_4 на утримання дочки 2000р.н. у розмірі 1/4 із всіх видів заробітку. Станом на 12 березня 2013 року заборгованість по сплаті аліментів зменшилася до 6600 грн. за даними заявника. На даний час заявник має статус безробітного, перебуває в Івано-Франківському МЦЗ на обліку та отримує щомісячну допомогу із якої вираховуються аліменти та заборгованість.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законну ухвалу із врахуванням всіх обставин справи як із сторони заявника так із сторони третьої особи на утриманні якої перебуває дитина 2000 року народження. Присуджені судом аліменти на утримання дитини необхідні для повноцінного утримання дитини, для її здорового способу життя та розвитку.
Колегія суддів вважає, що відсутність основного місця роботи не є причиною для розстрочки сплати аліментів, а відтак доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, яке є законним та обгрунтованим.
Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,304,307 ч.2п.1., 314ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, - колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 14 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Ю.Р.Мікуш
Судді А.В.Федоришин
І.П.Гуцал