Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Ковальчук Н.М.
суддів: Григоренка М.П., Собіни І.М.,
секретар судового засідання - Пиляй І.С.
з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, на рішення Рівненського районного суду від 22 січня 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Рівненського районного суду від 22 січня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТзОВ "ОТП Факторинг Україна") заборгованість за договором № МL -А00/108 0АО/2007 від 25 червня 2007 року у розмірі 93 404 долари США 51 цент, а також 746 582 грн. 24 коп. Cтягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за договором № МL -А00/190 0АО/2007 від 04 вересня 2007 року та договорами поруки №SR-A00/180 0AO/2007 та №SR-A00/190 0AO/2009, укладених 04.09.2007 року та 14.01.2009 року, у розмірі 147 472 долари США 38 центів та 1 169 898 грн. 30 коп., а також 3219 грн. судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 покликається на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що ОСОБА_1 відповідно до пунктів 3.4, 5.1, 8.1 договору поруки повідомив кредитора про зміну своєї адреси листом від 01 червня 2011 року, однак ні повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, ні вимоги про виконання боргових зобов'язань за цією адресою він не отримував. Вказує, що протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (17.08.2011 р.) кредитор не пред'явив вимогу до поручителя, що відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.
Судом не було залучено в порядку ч.2 ст. 35 ЦПК України ПАТ "ОТП-Банк" до участі в справі. Також ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про розгляд справи. Враховуючи наведене, просить рішення Рівненського районного суду від 22 січня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 коштів за договором поруки №SR-A00/190 0AO/2009 скасувати у зв'язку з припиненням дії цього договору.
В запереченні на апеляційну скаргу ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення немає.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
_______________________________________________________________________________________________________
Справа №2/570/415/2013 Головуючий в суді І інст. - Красовський О.О.
Провадження № 22-ц /787/600/2013р. Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 червня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ "ОТП Банк" було укладено кредитний договір №МL-А00/108 0АО/2007, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 80 000 доларів США строком до 24 червня 2013 року, зі сплатою фіксованої відсоткової ставки в розмірі 12,49% річних.
В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 умов вказаного кредитного договору позивачем 02.06.2009 р. на підставі п. 1.9.1. кредитного договору було направлено вимогу № Р0О-01-11/40 від 20.02.2009 року про дострокове виконання ОСОБА_3 його зобов'язань в повному обсязі.
Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №МL-А00/108 0АО/2007 станом на 11.10.2012 р. складала 77 333,34 дол. США - заборгованість за кредитом, 16 071,17 дол. США - заборгованість по відсоткам, 2 239 746,75 грн. - пеня, нарахована згідно п. 4.1.1. ст.4 частини № 2 договору.
Крім того, 04 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ "ОТП Банк" було укладено кредитний договір №МL-А00/190 ОАО/2007, за умовами якого ОСОБА_3 отримав від позивача кредитні кошти в розмірі 108 100,00 дол. США строком до 03 вересня 2032 року, зі сплатою фіксованої відсоткової ставки в розмірі 13,49% річних.
Виконання вказаного договору було забезпечено договором поруки № SR-А00/180 0АО/2007, укладеним 04.09.2007 року між банком та ОСОБА_4, та договором поруки № SR-А00/190 0АО/2009, укладеним 14 січня 2009 року між банком та ОСОБА_1, за умовами яких поручителі зобов'язалися в повному обсязі солідарно відповідати за виконання зобов'язань боржником, що виникли з кредитного договору.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору 17.07.2011року банк на підставі п. 1.9.1. цього договору направив ОСОБА_3 вимогу № 20775 від 08.07.2011 р. про погашення заборгованості в повному обсязі.
Станом на 11.10.2012 р. заборгованість ОСОБА_3 по кредиту складає 105033,36 дол. США, 42 439,02 дол. США - заборгованість по відсоткам та 3 394 202,27 грн. -пені.
Таким чином, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачі своїх зобов'язань за кредитним договором та договорами поруки не виконали, в результаті чого виникла заборгованість за кредитом, відсотками та пенею, а тому вони зобов'язані відповідно до умов договорів повернути вказані кошти кредитодавцю.
Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що поручитель ОСОБА_1 не може відповідати за зобов"язаннями по кредитному договору, оскільки він не був повідомлений про зміну кредитора у зобов"язанні. Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляції про те, що строк виконання основного зобов"язання закінчився 17.08.2011 року і кредитор мав право пред"явити вимогу до поручителя протягом шести місяців. Такі доводи не узгоджуються з умовами кредитного договору та договору поруки, де зазначено, що строк основного зобов"язання закінчується 2 вересня 2023 року.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з боржника та поручителів заборгованості за договором кредиту, виходячи з наступного.
Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.
Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Тобто зі змісту вказаної норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб.
Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України). Лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою. Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, оскільки не можна вважати поруку їхньою спільною.
За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Отже, стягуючи з позичальника і двох поручителів в солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено два окремі договори поруки.
Відповідно до норм законодавства у такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники.
Виходячи з того, що ОСОБА_3 не виконав взятих на себе зобов'язань по кредиту, а ОСОБА_1 та ОСОБА_4, окремо один від одного, взяли на себе солідарне зобов'язання з позичальником відповідати по зобов'язанням останнього, уклавши з ЗАТ "ОТП Банк" кожен окремо договір поруки, то відповідальність їх настає в порядку ч.1 ст.554 ЦК України.
Враховуючи наведене, рішення Рівненського районного суду від 22 січня 2013 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 303, ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду від 22 січня 2013 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором №МL-А00/190 ОАО/2007 від 04 вересня 2007 року змінити, виклавши абзац 3-й резолютивної частини в такій редакції:
"Cтягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з кожного окремо, в солідарному порядку із ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за договором кредиту № МL -А00/190 0АО/2007 від 04 вересня 2007 року та договорами поруки №SR-A00/180 0AO/2007 та №SR-A00/190 0AO/2009, укладених 04.09.2007 року та 14.01.2009 року, у розмірі 147 472 долари США 38 центів та 1 169 898 грн. 30 коп., а також 3219 грн. судових витрат".
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :