Справа № 1028/152/12 Головуючий у І інстанції Карпович

Провадження № 11/780/383/13 Доповідач у 2 інстанції Іванова І.В.

Категорія 5 21.03.2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з кримінальних

справ апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Сливи Ю.М. .

суддів - Іванової І.В. Нагорного А.М.,

з участю прокурора - Стаховської Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями: засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справ на вирок Яготинського районного суду Київської області від 10 січня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Яготинського районного суду Київської області від 10 січня 2013 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бориспіль Київської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого водієм ТОВ «Розподільчий центр «Плюс», раніше не судимого, який проживає у АДРЕСА_1

засуджено за ч.1 ст.121 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та зобов'язанням періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 20000 грн. моральної шкоди.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження при наступних обставинах.

26 липня 2012 року близько 23 години ОСОБА_2 власним автомобілем ВАЗ-2110 номерний знак НОМЕР_1, приїхав в село Черняхівка Яготинського району разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, де вони у місцевому кафе вживали спиртні напої.

При цьому у ОСОБА_2 виник конфлікт з місцевими жителями, який переріс у бійку, в процесі якої він отримав легкі тілесні ушкодження, про що матеріали виділені в окреме провадження для прийняття рішення, згідно до вимог ст.97 КПК України (в редакції 1960 року).

Після описаних подій, 27 липня 2012 року близько 2 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вищевказаному власному автомобілі, разом із вищезазначеними особами і ОСОБА_10, яка приєдналась до них, приїхали на АДРЕСА_2 він побачив ОСОБА_4. Вважаючи останнього причетним до заподіяння йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 зупинив автомобіль, вийшов з салону, взявши металевий прут, який використовувався як важіль домкрату, та на грудні особистих неприязних відносин, обумовлених мотивом помсти, наніс ОСОБА_4 удар вказаним предметом в область правої ділянки голови. Коли той впав, він неодноразово наніс йому удари ногами в область голови і тулуба.

В результаті цих протиправних і умисних дій ОСОБА_2, ОСОБА_4, згідно з висновком судово-медичної експертизи заподіяні тілесні ушкодження, а саме: крововиливи правого вуха та навколо вушної ділянки, скроневої ділянки, забійні рани слизової, ротової порожнини, контузія головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та закрита травма грудної клітини (перелом 5 ребра праворуч), яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я, понад 21 добу.

Не погоджуючись з зазначеним вироком засуджений та прокурор подали апеляції на вирок.

Засуджений ОСОБА_2 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально - процесуального законодавства, оскільки суд неналежним чином оцінив докази на підтвердження обґрунтованості розміру моральної шкоди. Крім того, зазначив, що фактичні обставини справи, встановлені судом не свідчать про наявність у нього умислу на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому, тому просить перекваліфікувати його дії на ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження та зменшити розмір стягнення моральної шкоди.

В апеляції с доповненнями прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд посилаючись на істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону.

Потерпілий в запереченнях просить подані апеляції задовольнити частково, вирок скасувати на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що суд не дивлячись на його фактичну незгоду на зміну обвинувачення підсудному, продовжив розглядати справу за новим обвинуваченням, чим порушив його права, як потерпілого.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи потерпілим у справі був визнаний ОСОБА_4, представником якого є ОСОБА_11

В судовому засіданні, де змінювався обсяг обвинувачення, були присутні потерпілий та його представник (т.2 а.с.74).

Відповідно до положень ч.5 ст.16-1 КПК України, потерпілий, як сторона судового засідання користується рівними з прокурором правами і свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Згідно вимог ч.4 ст. 277 КПК України, якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд зобов'язаний роз'яснити потерпілим їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

Отже розгляд справи та винесення вироку за новим обвинуваченням, без урахування позиції потерпілого ОСОБА_11 є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

За таких обстави вирок щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Що стосується наведених у відповідних скаргах доводів про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 та необґрунтованість його засудження за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, безпідставність стягнення судом такого розміру моральної шкоди, вирішення питання про стягнення з винного витрат понесених лікарнею на лікування потерпілого, то ці доводи мають бути перевірені під час нового судового розгляду справи.

Підстав для зміни у відношенні засудженого запобіжного заходу колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи, судом першої інстанції задовольнити, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Яготинського районного суду Київської області від 10 січня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Головуючий:

Судді: