Справа № 1013/3736/2012 Головуючий у І інстанції Кафтанов

Провадження № 11/780/367/13 Доповідач у 2 інстанції Загоруйко В.В.

Категорія 3 20.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

« 20» березня 2013 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - ОРЕЛ А.І.,

суддів - ІВАНОВОЇ І.В. та ЗАГОРУЙКА В.В.,

за участю прокурора СКРИПКА І.М., засудженого, захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляції засудженого, адвоката ОСОБА_2, та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Чеховської Н.В., на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2012 року, за яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ірпінь Київської області, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі, за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України виправдано, цивільний позов задоволено повністю, стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 14 167 грн. завданих матеріальних збитків та 100 000 грн. завданих моральних збитків.

Колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком, 07.11.2011 року, приблизно о 22-00 год., ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з невстановленими слідством особами знаходилися на території складського приміщення по АДРЕСА_2, помітив раніше знайомого йому ОСОБА_8, який знаходився неподалік зазначеного приміщення. Після цього ОСОБА_7 розпочав розмову з ОСОБА_8 в ході якої, між ними виник словесний конфлікт під час якого ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 пройти на територію складського приміщення, на що останній погодився. В цей час у ОСОБА_7 раптово виник умисел направлений на вбивство ОСОБА_8 З метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь і бажаючи настання смерті потерпілого, ОСОБА_7 відразу, коли ОСОБА_8 зайшов на територію складу за допомогою металевого ключа наніс останньому два удари в голову від яких ОСОБА_8 впав на землю. Після цього до ОСОБА_7 підійшли невстановлені слідством особи та вступили з ним в попередню злочинну змову направлену на вбивство ОСОБА_8 З метою реалізації свого злочинного умислу, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_9 металевим ключем розпочав наносити потерпілому удари по голові та тулубу. В цей момент до нього приєдналися невстановлені слідством особи на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які також розпочали наносити ОСОБА_8 удари руками та ногами по різним частинам тіла. Після нанесених ударів ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи побачивши, що потерпілий ОСОБА_8 не подає ознак життя, з метою приховання слідів вчиненого ними злочину, вирішили вивезти тіло ОСОБА_8 за межі складського приміщення. Для досягнення своєї мети, невстановлені слідством особи поклали тіло ОСОБА_8 на кузов автомобіля «FAW», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1. Після цього, невстановлені слідством особи на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця злочину зникли, а ОСОБА_7 та невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_9 на автомобілі відвезли ОСОБА_8 до р. Ірпінь, де на березі його залишили та зникли з місця злочину.

В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб, ОСОБА_8, згідно висновку судово-медичної експертизи № 7/379 від 24.02.2012 року, були нанесені тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до його смерті. Смерть громадянина ОСОБА_8 знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями і настала внаслідок відкритої черепно-лицевої травми з численними переломами склепіння і основи черепа та кісток обличчя, забоєм головного мозку і крововиливами під його оболонки, яка супроводжувалась аспірацією крові.

Не погоджуючись з даним вироком, засудженим, його захисником та прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подано апеляції.

В апеляції засуджений просить скасувати вирок суду, визнати його невинним у скоєнні злочину та направити справу на додаткове розслідування. В обґрунтування апеляції посилається на однобічність та неповноту дізнання, досудового та судового слідства, оскільки, на його думку, працівниками слідчої групи не було проведено повного, об'єктивного і всебічного розслідування, та всі покази ним дані під психологічним та фізичним тиском; невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки потерпілий загинув випадково під час бійки; істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, так як він, засуджений, не був ознайомлений з матеріалами справи, та під час судового розгляду не вівся аудіозапис; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. В доповненнях до апеляції ОСОБА_7, крім наведеного вище, просить змінити йому запобіжний захід в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину та наміру ухилення від покладених обов'язків. Обґрунтовуючи свої вимоги, автором апеляції вказано, що під час слідства не знайшов свого підтвердження факт нанесення ОСОБА_7 потерпілому ударів металевим ключем, як і факт скоєння ним злочину в стані сп'яніння.

В апеляції захисник засудженого просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд іншим складом суду або справу направити прокурору на додаткове розслідування. В обґрунтування апеляції посилається на те, що він не може погодитись з висновком суду про раптовість виникнення умислу у ОСОБА_7, направленого на вбивство потерпілого, оскільки, на його думку, будь-якими об'єктивними доказами ця обставина не знайшла свого підтвердження, а також органами досудового слідства та судом не проведено розмежування дій, внаслідок яких настала смерть потерпілого.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтуванні апеляції вказує, що судом 1-ї інстанції безпідставно виправдано засудженого за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та посилається на п. 10 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» № 2 від 07.02.2003 р. На думку автора апеляції судом безпідставно виправдано ОСОБА_7 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки суд не виключив дане обвинувачення, а виправдав ОСОБА_7 за цим пунктом.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив його апеляцію задовольнити, виступ засудженого, який в поясненнях, дебатах та в останньому слові просив його апеляцію задовольнити, захисника засудженого в підтримку його апеляції, виступи потерпілої та її представника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляцій, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 7.11.2011 року він «за попередньою змовою з невстановленими слідством особами на ім'я ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоїли умисне вбивство гр. ОСОБА_8 із корисливих мотивів» (т. 2, а.с. 172-173).

При цьому до суду було направлено кримінальну справу виключно відносно самого ОСОБА_7, а стосовно інших - матеріали справи були виділене в окреме провадження, оскільки це, на думку слідчого, «не може негативно позначитися на всебічності, повноті та об'єктивності дослідження і вирішення справи» (т. 2, а.с. 117-118).

Однак з матеріалів справи вбачається, що будь-яких дій, направлених на встановлення цих осіб, органами досудового слідства не виконувалось. Так, підозрюваний ОСОБА_7 під час допиту з участю адвоката заявив, що злочинні дії стосовно потерпілого він скоїв разом зі своїм знайомим ОСОБА_9, та двома його знайомими - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яки приїхали на автомобілі марки «ДЕУ» сірого кольору, та саме в цей день святкували день народження останнього (т.1, а.с. 158). З приводу обставин знайомства ОСОБА_7 з ОСОБА_9 він допитаний не був, місце знаходження останнього не вияснялось ні з підозрюваним, ні з іншими особами.

Всі розшукові дії стосовно вказаних осіб полягали в тому, що слідчим в грудні 2011 року були направлені доручення з вимогами:

- «встановити осіб на ім'я ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7» (т.2, а.с. 99),

- «провести моніторинг вхідних та вихідних дзвінків обвинуваченого ОСОБА_7» (т. 2, а.с. 103),

- «перевірити автомобілі марки «Део Ланос» сірого кольору, які зареєстровані в Київській області та прилеглих областях та встановити осіб кому даний автомобіль належить» (т.2, а.с. 107),

- «встановити свідків та очевидців даного злочину, які б могли впізнати осіб причетних до вказаних подій» (т.2, а.с. 109).

До кожного з таких доручень приєднано рапорти без дат оперуповноважених карного розшуку про неможливість виконання доручень, та на підставі саме цих документів слідчим було зроблено висновок про неможливість встановлення причетних до скоєння злочину осіб, що, на переконання колегії суддів, є не тільки вкрай недостатнім, але і свідчить про небажання органу досудового слідства встановити осіб, яки скоїли злочинні дії стосовно ОСОБА_8

З урахуванням кількості нанесених потерпілому ударів, які наносили, згідно обвинувачення, всі вказані вище особи, необхідно розмежувати яки саме удари наносив кожен з них, та встановити від якого саме удару, або їх сукупності, настала смерть потерпілого, що можливо лише після встановлення всіх причетних до цього осіб.

Крім того, під час додаткового розслідування слід встановити наявність чи відсутність корисного мотиву вбивства ОСОБА_8, оскільки так, як обвинувачення пред'явлено на даний час, обґрунтованість інкримінування п.6 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_7 викликає сумнів, оскільки вбивство з корисливих мотивів може бути скоєно, якщо умисел на заволодіння майном потерпілого виник ще до спричинення тілесних ушкоджень останньому. В даному випадку, обвинувачення викладено таким чином, що вже після того, як ОСОБА_8 перестав подавати ознаки життя, ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи заволоділи мобільним телефоном потерпілого та його срібним ланцюжком.

Оскільки вказані дії неможливо провести під час судового слідства, колегія суддів вважає за необхідне дану кримінальну справу слід повернути прокурору на додаткове розслідування, під час якого, в першу чергу, слід провести комплекс дієвих оперативно-розшукових дій, направлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_9, його знайомих Євгена та ОСОБА_7, та їх затримання.

Після встановлення всіх причетних до даних злочинних дій осіб, необхідно провести з ними всі необхідні слідчі дії, належним чином кваліфікувати скоєне ними, та направити справу до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Київської області,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції засудженого, захисника засудженого, та прокурора задовольнити частково.

Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2012 року стосовно ОСОБА_7 - скасувати.

Справу направити прокурору міста Ірпеня Київської області для організації та проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_7 - тримання під вартою - залишити без зміни.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ