Справа № 378/59/13-ц Головуючий у І інстанції Галич Ю.М.
Провадження № 22-ц/780/1926/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Категорія 44 21.03.2013
УХВАЛА
Іменем України
20 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.,
за участю секретаря: Дрозд О.С. ,
розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 30 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», треті особи: відділ Держземагенства у Ставищенському районі Київської області, Ставищенська районна державна адміністрація Київської області, про визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів,
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ "Інтерагроінвест", треті особи: відділ Держземагенства у Ставищенському районі Київської області, Ставищенська районна державна адміністрація про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 30 липня 2004 року йому видано державний акт на право власності на земельну ділянку на його ім'я серії КВ № 071880, який він вважає недійсним, оскільки розпорядження Ставищенської райдержадміністрації № 546 від 19 серпня 2004 року, на підставі якого видано державний акт, прийнято пізніше, ніж виготовлено та зареєстровано акт. Фактично - це зіпсований бланк державного акту. Крім цього, реєстраційний номер, присвоєний державному акту, має складатися не менш як з дванадцятирозрядного числа, тоді як реєстраційний номер вказаного документу чотирьохрозрядний.
12 червня 2008 року підписано спірний договір оренди земельної ділянки з відповідачем. Він був зареєстрований в управлінні Держкомзему Ставищенського району Київської області 26.08 2008 року. Пізніше ним було отримано належний державний акт про право власності на земельну ділянку, після чого 06 липня 2012 року укладено новий договір оренди землі з селянським фермерським господарством "Левада".
Позивач вважав, що на момент підписання спірного договору оренди землі від 12 червня 2008 року у нього не було повноважень орендодавця земельної ділянки, так як вона йому в той період не належала, а неукладений договір не породжує для його сторін права та обов'язків
Позивач просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,580 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподасрького виробництва, виданий на його ім"я на бланку серії КВ № 071880 на підставі розпорядження Ставищенської РДА від 19 серпня 2004 року № 546, зареєстрований 30 липня 2004 року. Витребувати від відповідача належну йому земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію спірного договору оренди землі від 26.08.2008 року.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 30 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації № 546 від 19 серпня 2004 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 серії КВ № 071880 з помилковим зазначенням дати його реєстрації 30 липня 2004 року, відповідно до якого їй було передано у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 3.580 га, що розташована на землях запасу Іванівської сільської ради в с. Іванівка Ставищенського району Київської області.
Відповідно до п. 4.4. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 06 серпня 2009 року за №735/16751, у разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта.
Згідно із п. 4.6. зазначеної Інструкції - при видачі нового державного акта державний акт, у якому було допущено помилку, повертається до відповідного територіального органу Держкомзему і вважається зіпсованим.
З копій державних актів на право власності на земельну ділянку КВ № 071880 та ЯЛ № 851830 (а.с. 12, 17), листа відділу Держземагенства у Ставищенському районі Київської області від 14.01.2013 (а.с. 27) встановлено, що при видачі спірного державного акта були зазначені невірно дата реєстрації та його реєстраційний номер, в зв'язку з чим позивачу було видано новий державний акт серії ЯЛ №851830 на право приватної власності на земельну ділянку взамін зіпсованого державного акта серії КВ №071880 на цю ж земельну ділянку.
Зіпсований державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я позивача було повернено на зберігання до управління Держкомзему в Ставищенському районі. При видачі нового державного акта взамін зіпсованого межі земельної ділянки позивача та її кадастровий номер не змінені.
Таким чином, фактично відбулась лише заміна зіпсованого державного акта на новий, при видачі нового державного акта зіпсований акт був зданий на зберігання територіальному органу Держземагенства; оскільки підстава видачі державного акта, який позивач просить визнати недійсним, позивачем не оспорюється, то підстав для визнання цього державного акта недійсним суд не вбачає.
Судом також встановлено, що 12 червня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № 217 належної їй земельної ділянки, яка в той же день відповідно до акту приймання-передачі була передана відповідачу. Зазначений договір оренди зареєстрований у Ставищенському РВ №23 КРФ ДП "ЦДЗК при ДКУ по ЗР", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.08.2008 року.
06 липня 2012 року між позивачем та селянським фермерським господарством "Левада" укладений договір оренди належної їй вищевказаної земельної ділянки з підписанням між сторонами акту її приймання-передачі від 06 липня 2012 року. Зазначений договір було зареєстровано в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2012 року.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на час укладення договору оренди між сторонами істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди;оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Згідно ч. 1 ст. 15 даного Закону невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 зазначеного Закону відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Згідно положень ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади чи місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом даної норми власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (ЦК України чи іншим актом цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини чи договором.
З огляду на те, що ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" чітко визначає спосіб судового захисту прав особи, яка бажає повернути ділянку у зв'язку із відсутністю у договорі оренди землі істотних умов, а саме - шляхом визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, передбачених ст.216 ЦК України, то вимоги позивача про витребування ділянки як набутої відповідачем без достатніх підстав задоволенню не підлягають, оскільки не грунтуються на вимогах закону.
Суд першої інстанції, вірно не прийняв до уваги як необгрунтовані посилання позивача на те, що договір оренди від 12 червня 2008 року № 217 є неукладеним.
В силу ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210, 640 ЦК України та ст.18 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) Закону України "Про оренду землі", є укладеним з моменту його державної реєстрації. Укладений між сторонами спірний договір оренди у встановленому законом порядку зареєстрований у Ставищенському РВ № 23 КРФ ДП "ЦДЗК при ДКУ по ЗР", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 серпня 2008 року.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки укладений між сторонами спірний договір оренди у встановленому законом порядку зареєстрований, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 серпня 2008 року.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про задоволення позову, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 30 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: