Справа № 1-30/12 Головуючий у І інстанції Литвин

Провадження № 11/780/379/13 Доповідач у 2 інстанції Бех М.О.

Категорія 42 21.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 березня 2013 року Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого - судді - Миколюка О.В.,

суддів - Бех М.О., Нагорного А.М.,

з участю прокурора - Стаховської Н.О.,

особи, звільненої від кримінальної відповідальності - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією ОСОБА_3 - законного представника потерпілої ОСОБА_4 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 17 лютого 2012 року, щодо ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, який має на утриманні 2-х малолітніх дітей -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 17 лютого 2012 року ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст..1, ст..6, 8 ЗУ «Про амністію» від 08.07.2011 року, а кримінальну справу закрито.

Мотивується судове рішення тим, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 не відноситься до особливо тяжких, вчинений з необережності, ОСОБА_2 має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не перебував, звернувся до суду із заявою про застосування до нього акту амністії.

В апеляції законний представник малолітньої потерпілої громадянка ОСОБА_3 просить скасувати постанову Яготинського районного суду Київської області від 17.02.2012 року про застосування ЗУ «Про амністію» до ОСОБА_2 та винести свою постанову, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його заяви про застосування амністії.

Як зазначає апелянт, в ході судового розгляду не отримано беззаперечних даних, які б давали суду підстави вважати, що підсудний скоюючи інкримінований злочин, перебував у тверезому стані.

Зокрема, зазначає апелянт, суд не взяв до уваги, що при обстеженні водія на стан сп'яніння всі графи висновку мають бути заповнені, а недотримання цього, у відповідності до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою недійсність висновків складених з порушенням вимог цієї інструкції; вказує на те, що лікарі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 08.05.2011 року особисто не оглядали ОСОБА_2, а використали для своїх висновків акт №98, який не може визнаватися законним; в апеляції йдеться і про відсутність доказів того, що показник проміле, який враховують при встановленні стану сп'яніння працівниками ДАІ - 0,2 проміле - відрізняється від показників проміле, для визначення стану сп'яніння працівниками лікарні - 0, 6 проміле.

Також законний представник потерпілої вказує, що при застосуванні амністії судом не враховано, що ОСОБА_2 вихованням своїх малолітніх дітей не займається.

Заслухавши суть постанови, повідомлення ким і в якому обсязі вона оскаржується, з'ясувавши думку особи щодо якої застосована амністія та його захисника, які вважають апеляцію безпідставною, оскільки в ході досудового слідства не було зібраних даних про те, що ОСОБА_2 злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, вислухавши пояснення законного представника, яка, вважаючи постанову суду про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності такою, що винесена без достатніх підстав, просить постанову про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції і заперечення на неї помічника прокурора Яготинського району Карповича Д.В., колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови.

У відповідності до ст..368 КПК України (1960 р.) неповнота судового слідства, тобто коли залишилися недослідженими такі обставини, з»ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування судового рішення.

За змістом ст.1, 6, 7, 9, 12 ЗУ «Про амністію» від 08.07.2011 року звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі амністії можливе за наявності, передбачених в цих нормах Закону умов та підстав для такого звільнення.

Зокрема звільнення від кримінальної відповідальності можливе за умови вчинення особою злочину, який згідно ст..12 КК України не відноситься до тяжких або особливо тяжких, наявності в цієї особи однієї із обставин, передбачених ст..1 Закону, наявного волевиявлення винної особи для застосування щодо неї амністії, а у випадках, обвинувачення особи у вчиненні злочину про порушення правил безпеки дорожнього руху - також відсутність стану алкогольного сп'яніння при вчиненні злочину.

Зазначені підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності мають бути предметом дослідження судом перед прийняттям рішення про застосування акту амністії.

Так, зі змісту п.2 ППВС України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» випливає, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд, на будь-якій стадії кримінального провадження, зобов'язаний переконатися, що діяння, яке поставлене особі за провину дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені кримінальним законом.

Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Проте, як вбачається з протоколу судового засідання, при розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, судом було досліджено тільки одну обставину - чи вчинено ОСОБА_2 злочин в стані алкогольного сп'яніння (а.с.308, 309).

Інші питання, з якими закон пов»язує звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв'язку з амністією, судом залишено поза увагою.

Зокрема, вказуючи в постанові, що ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину суд цієї обставини в ході судового засідання не перевірив взагалі.

Крім того у відповідності до п. «в» ст..1 ЗУ «Про амністію» від 08.07.2011 року суб'єктом амністії є не просто особа, яка утримує дітей у віці до 18-ти років, а є батьком таких дітей, не позбавлений щодо них батьківських прав.

Згідно ст..9 ЗУ «Про амністію» від 08.07.2011 року особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в протоколі судового засідання.

Як вбачається з протоколу судового засідання розгляд питання про застосування амністії судом розпочато після клопотання адвоката ОСОБА_7 про застосування до його підзахисного ОСОБА_2 ЗУ «Про амністію». Думки самого підсудного ОСОБА_2 щодо заявленого клопотання судом з'ясовано не було (а.с.299).

За наведених обставин постанова суду визнаватися законною не може і підлягає скасуванню.

Керуючись ст..365,366, 382 КПК України (1960 р.) апеляційний суд , -

У Х В А Л И В:

Апеляцію представника малолітньої потерпілої - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Яготинського районного суду Київської області від 17 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити до цього ж суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий -

Судді -