Справа № 2-2996/11 Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.

Провадження № 22-ц/780/1016/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.

Категорія 45 19.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

14 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на майно, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте ними за час спільного проживання однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі між собою.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що однією сім'єю з відповідачем вона почала проживати з 05.06.2007 року в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

02.04.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Вишневої міської ради Києво - Святошинського району Київської області, актовий запис за № 58.

Сторони у справі під час спільного проживання однією сім'єю, але не перебуваючи у шлюбі, на спільні кошти придбали майно: диван «Valerio Salotti», вартістю 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.; холодильник «LG GR - С 207 WVQA», вартістю 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп.; духовку «Горєніє ВО 6333 MG» вартістю 4 765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять ) грн. 00 коп., а автомобіль «Фольксваген - Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з червня 2007 року.

Визнано диван «Valerio Salotti», холодильник «LG GR - С 207 WVQA», духовку «Гореніє ВО 6333 MG», автомобіль «Фольксваген - Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також на порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 74 СК України, відповідно до якої, якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь - якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Так, відповідно до роз'яснень, наданих в п.20 постанови Пленуму ВС України за № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказано, що при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

З матеріалів справи вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано 27.10.2006 року, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу Відділу РАЦСУ Фастівського МУЮ Київської області, актовий запис № 312.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 05.06.2007 року почали проживати однією сім'єю в квартирі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1

Після чотирьох років сумісного життя 02.04.2011 року між сторонами було укладено шлюб, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Вишневої міської ради Києво - Святошинського району Київської області, актовий запис за № 58 ( а.с. 6).

Під час спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім'єю не перебуваючи у шлюбі на їх спільні кошти було придбане майно, а саме: диван «Valerio Salotti», вартістю 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.; холодильник «LG GR - С 207 WVQA», вартістю 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп.; духовку «Горєніє ВО 6333 MG» вартістю 4 765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять ) грн. 00 коп., а також автомобіль «Фольксваген - Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначала, що вона та ОСОБА_4 фіктивно розірвали шлюб, оскільки після розлучення продовжували проживати разом однією сім'єю у гуртожитку по листопад 2010 року, вели спільне господарство, за спільні кошти купили автомобіль «Фольксваген - Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

ОСОБА_2 не надала апеляційному суду належних, допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених у апеляційній скарзі, а саме - доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, враховуючи вимоги ст.309 ЦПК України.

Інших доводів, які б спростували законність і обгрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга не містить.

При таких обставинах колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: