АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/2260/13 Головуючий 1 інстанції- Данько В.В.

Справа № 2-727/2006 р. Доповідач - Хорошевський О.М.

Категорія: право власності

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Гопко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Підприємства Харківської Облспоживспілки «Центральний ринок» - Вергуна Максима Миколайовича

на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма « 21-й ВІК» про визнання права власності на торгівельні павільйони за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма « 21-й ВІК» до ОСОБА_2 про визнання права власності на торгівельні павільйони, -

встановила:

У січні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати за ним право власності на стаціонарні нежитлові будівлі торгівельних павільйонів літ. А/62-1 площею 86,2 кв.м., літ. А/63-1 площею 60,1 кв.м. та літ А/64-1 площею 86,6 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача передати йому усі документи щодо цих торгівельних павільйонів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 грудня 2004 року уклав з ТОВ фірмою «21-й ВІК» договір купівлі-продажу предметом якого були спірні торгівельні павільйони. Згідно п. 2.5 вказаного договору він оплатив вартість усіх павільйонів шляхом передачі простого векселя номінальною вартістю 90 000грн.

Вважав, що виконав умови договору купівлі-продажу укладеного між сторонами, однак відповідач спірні павільйони не звільняє, технічну документацію на них позивачу не передає.

У зустрічному позові фірма « 21-й ВІК» ТОВ просить визнати за цим товариством право власності на ті ж торгівельні павільйони.

Позовна заява містить посилання на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 червня 2000 року фірма « 21-й ВІК» ТОВ набула право власності на три спірних торгівельних павільйони.

20 грудня 2004 року фірмою « 21-й ВІК» ТОВ та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу за умовами якщо покупець, яким виступав ОСОБА_2 повинен був оплатити вартість придбаного майна шляхом передачі товариству простого векселю номінальною вартістю 90 000 грн., із строком погашення за пред'явленням, в термін який складає п'ять днів з моменту підписання договору купівлі-продажу.

Оплату за предмет договору ОСОБА_2 здійснено не було.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Позовні вимоги фірми « 21-й ВІК» ТОВ задоволено за якою визнано право власності на стаціонарні нежитлові будівлі торгівельних павільйонів літ. А/62-1, площею 86,2 кв.м., літ. А/63-1 площею 60,1 кв.м. та літ А/64-1 площею 86,6 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі підприємство Харківської Облспоживспілки «Центральний ринок» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Скарга містить посилання на те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення власником земельної ділянки, на якій розташовані спірні павільйони, була територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. Користувачем цієї земельної ділянки було СП «Центральний ринок».

Підприємство Облспоживспілки «Центральний ринок» створено на базі майна СП «Центральний ринок», про що свідчить статут ПХО «Центральний ринок» в редакції від 06.03.2003 року.

Але до участі у справі а ні Харківська міська рада, а ні ПХО «Центральний ринок» залучені не були.

Зазначена ділянка по АДРЕСА_1 використовується фірмою «21-й ВІК» ТОВ для розміщення торгівельного майданчику в порушення ст. ст. 125, 126 ЗК України без правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Визнання за фірмою « 21-й ВІК» ТОВ права власності на спірні торгівельні павільйони тягне за собою відповідно до ст. 120 ЗК України перехід права власності на земельну ділянку, що порушує право власника та користувача цієї ділянки.

Судом порушено правило виключної підсудності.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а рішення суду першої інстанції зміні з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що у порушення умов договору купівлі-продажу від 20.12.2004 року, укладеного з фірмою « 21-й ВІК» ТОВ, ОСОБА_2 оплати не здійснив, а тому право власності на майно, що є предметом цього договору у нього не виникло.

Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Виходячи з цього суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічна позовна заява підлягає задоволенню.

Однак з таким висновком погодитись не можна.

Згідно правил ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Матеріали справи містять договір купівлі-продажу спірних торгівельних павільйонів від 27 червня 2000 року, покупцем за яким є фірма « 21-й ВІК», акт прийому-передачі цих нежитлових приміщень та технічні паспорти на ці приміщення видані фірмі « 21-й ВІК» ТОВ (а.с. 22-36).

Таким чином у суду першої інстанції не було підстав для задоволення вимог зустрічної позовної заяви, оскільки право власності набуте із правочину і додаткове встановлення цього права судом не потребується.

Посилання апеляційної скарги на те, що фірма « 21-й ВІК» ТОВ використовує земельну ділянку без законних підстав може бути підставою для звернення до суду з окремим позовом.

Порушення судом першої інстанції правил підсудності на час розгляду справи в апеляційному порядку не є самостійною підставою для скасування рішення.

Оскільки оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог ухвалене з порушенням норм матеріального права, воно підлягає зміні з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2006 року змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма « 21-й ВІК».

У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма « 21-й ВІК» відмовити.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: