Судове рішення #28648377




АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №11/796/569/2013 Головуючий в І інстанції - Павленко О.О.

Категорія - ч.2 ст.307 КК України, Доповідач - Фрич Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Фрич Т.В.,

суддів - Сітайло О.М., Юрдиги О.С.,

за участю прокурора - Карпука Ю.А.,

засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Подільського районного суду м.Києва від 18 грудня 2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Подільського районного суду м.Києва від 23.03.2012 року:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,-

засуджено за ч.2 ст.307 КК України з застосуванням ст.69 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладення на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 змінено з тримання під вартою у Київському СІЗО на підписку про невиїзд, звільнено його з-під варти в залі суду.

Скасовано постанову слідчого СУГ ГУМВС України в м. Києві від 19.01.2012 року про накладення арешту на ј частини квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1

Знято арешт, накладений на ј частину квартири за адресою АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,-

засуджено за ч.2 ст.307 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладення на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 змінено з тримання під вартою у Київському СІЗО на підписку про невиїзд, звільнено його з-під варти в залі суду.

Скасовано постанову слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві від 19.01.2012 року про накладення арешту на ј частини квартири АДРЕСА_2, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2

Знято арешт, накладений на ј квартири за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_2

Постановою Подільського районного суду м.Києва від 18 грудня 2012 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Подільського районного суду м.Києва від 23.03.2012 року визнано такою, що не підлягає розгляду.

У поданій апеляції на вказану постанову прокурор, який брав участь у розгляді кримінальної справи, просить скасувати оскаржувану постанову суду та визнати його апеляцію від 17.12.2012 року такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання вимог ст.351,354 КПК України. Апелянт посилається на незаконність та необгрунтованність постанови суду, оскільки апеляція прокурора з усуненими недоліками була подана до канцелярії Подільського районного суду м.Києва вчасно, а саме, 17.12.2012 року, тобто протягом 7 діб з дня отримання прокуратурою постанови суду від 10.12.2012 року про залишення апеляції без руху. Отримала прокуратура вказану постанову 10.12.12 року. Тому судом неправомірно застосовано норму ст.352 КПК України щодо визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, засуджених та захисника, які заперечували проти задоволення апеляції та просили залишити постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Не зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду на 19 березня 2013 року, тобто після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте, відповідно до п.п.11,13,15 розділу XI «Перехідні положення», дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 20.11.2012 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307 КК України поверталась до Подільського районного суду м.Києва для виконання вимог ст. 350 КПК України щодо апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції.

Постановою Подільського районного суду м.Києва від 10 грудня 2012 року апеляційну скаргу прокурора залишено без руху з наданням семиденного терміну для виконання вимог ст.350 КПК України, оскільки в мотивувальній частині апеляції не зазначено підстав для скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд, а саме, які істотні порушення кримінально-процесуального закону були допущені при розгляді справи, які виключали постановлення даного вироку.

17.12.2012 року від прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, до Подільського районного суду м.Києва надійшла апеляція, в якій він просив скасувати оскаржуваний вирок суду та постановити новий обвинувальний вирок, яким засудити ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна кожному. Змінити запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Постановою Подільського районного суду м.Києва від 18 грудня 2012 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, визнано такою, що не підлягає розгляду, оскільки у визначений строк прокурором недоліки, зазначені в постанові Подільського районного суду м.Києва від 10 грудня 2012 року усунені не були, оскільки в апеляційні скарзі не наведені всі доводи на обґрунтування незаконності вироку суду, в мотивувальній частині не зазначено підстав для скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд, а саме, які істотні порушення кримінально-процесуального закону були допущені при розгляді справи, які виключали можливість постановлення даного вироку.

Відповідно ст.350 КПК України 1960 року в апеляції зазначається прохання особи, яка подає апеляцію та вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування.

Відповідно до ч.1 ст.355 КПК України 1960 року, до початку розгляду справи в апеляційному суді особа, яка подала апеляцію, має право доповнити, змінити або відкликати її.

В прохальній частині своєї апеляції, яка надійшла до Подільського районного суду м.Києва 06.08.12 року, прокурор, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, просив скасувати вирок Подільського районного суду м.Києва від 23.03.2012 року та кримінальну справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Натомість, в апеляції, яка надійшла до Подільського районного суду м.Києва 17.12.2012 року, з дотриманням 7-денного строку, на виконання вимог постанови Подільського районного суду м.Києва від 10 грудня 2012 року, прокурор змінив вимоги прохальної частини та просить скасувати вирок Подільського районного суду м.Києва від 23.03.2012 року та постановити новий обвинувальний вирок, яким засудити ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна кожному. Змінити запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою. При цьому прокурор зазначає підстави для скасування вироку та постановлення нового вироку по справі.

Таким чином, апеляція прокурора відповідає вимогам ст.350 КПК України 1960 року, тому суд першої інстанції необґрунтовано визнав її такою, що не підлягає розгляду, оскільки в поданій апеляції від 17.12.2012 року були своєчасно усунені недоліки.

Крім того, стаття 3 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За таких підстав, постанова Подільського районного суду м.Києва від 18 грудня 2012 року є незаконною та необгрунтованою, тому підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України 1960 року та п.п.11,13,15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м.Києва від 18 грудня 2012 року, якою апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Подільського районного суду м.Києва від 23.03.2012 року визнано такою, що не підлягає розгляду, - скасувати.

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Подільського районного суду м.Києва від 23.03.2012 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати такою, що підлягає розгляду.

Матеріали справи повернути до Подільського районного суду м.Києва для виконання вимог ст.ст.351,354 КПК України 1960 року щодо апеляції прокурора.

С У Д Д І:

_______________ _______________ _______________



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація