АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/521/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Діденко Т.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Дмитренко М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоДмитренка М.І.

суддівБондаренка С.І., Храпка В.Д. ,

при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося з вказаним позовом, посилаючись на те, що 14 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_6 укладено кредитно-заставний договір № CSM0AN79357047, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати кредит у розмірі 107631,50 грн. на термін до 13.02.2015 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: видав відповідачу кредит у розмірі 107 631 грн. 50 коп. ОСОБА_6 несвоєчасно погашав заборгованість по кредиту, відсоткам, комісії та іншим витратам відповідно до умов договору. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 10 вересня 2012 року мав заборгованість 89 501 грн. 92 коп. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 89 501 грн. 92 коп. за кредитно-заставним договором № CSM0AN79357047 від 14.02.2008 року та судові витрати.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2012 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд не з'ясував обставин справи, а саме: зміни розміру процентів по договору з 15 % до 27,12 %, нарахування комісій, про які йому ніхто не повідомляв, договору з такими процентами він не підписував.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Як встановлено судом, 14 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитно-заставний договір № CSM0AN79357047, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 107 631 грн. 50 коп. у тимчасове користування до 13 лютого 2015 року з процентною ставкою у розмірі 15,48 % річних. Метою кредиту визначено: частина кредиту у розмірі 99 900 грн. на придбання автомобіля; частина кредиту у розмірі 5699 грн. 50 коп. на оплату перших страхових платежів за договорами страхування на перший рік дії кредиту; частина кредиту у розмірі 1998 грн. за оплату винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі кредиту. Договором передбачена сплата позичальником винагороди: за надання фінансового інструменту у розмірі 1998 грн., що сплачується в момент видачі кредиту, за надання фінансового інструменту, яка сплачується щомісяця в період сплати у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту, за проведення додаткового моніторингу, яка сплачується відповідно до ст. 16.9, за резервування ресурсів у розмірі 2,04% річних від суми зарезервованих ресурсів.

Додатком № 1 до вказаного договору сторони погодили графік погашення кредиту.

Пунктом 6.3.1. кредитно-заставного договору від 14.02.2008 року передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта, що він не був обізнаний з умовою договору про можливе підвищення процентної ставки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором від 14.02.2008 року, з дати укладення договору по 25.01.2009 року включно процентна ставка складала 15,48 %, як встановлено договором, з 01.02.2009 року банк підняв процентну ставку до 27,12 %, що відповідає умовам договору, на які погодився ОСОБА_6

Апелянт не оскаржував підвищення процентної ставки, отже погодився з новими умовами договору.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта, щодо незаконного продажу його автомобіля. Як вбачається з положень п. 12.2.2. кредитно-заставного договору позичальник зобов'язаний усунути подію дефолту негайно або передати предмет застави у володіння банку. Відповідно до п.12.2.4. при переході предмета застави у володіння банку умови договору зберігають чинність для сторін, за винятком користування предметом застави. Після реалізації автомобіля кошти були спрямовані на погашення боргу в порядку черговості.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оскаржуване апелянтом рішення колегія суддів вважає законним, обґрунтованим, постановленим на зібраних по справі доказах, які надали суду сторони. Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, були предметом судового розгляду, суд дав їм належну оцінку і вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2012 року - відхилити.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :