Справа № 22-2273                                        Головуючий у 1 інстанції: Посисень Л.М.

Категорія: 40                                                                             Доповідач: Богонюк М.Я.

УХВАЛА

ІМ Е Н Е М У К Р А ї Н И

13 листопада 2006 року Колегія  суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: судді Юхименка А.Г. Суддів: Богонюка М.Я., Литвинова О.М. При секретарі: Раб О.В. З участю:

розглянувши  в судовому засіданні  в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 серпня 2006 року, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ВАТ „Галлак", третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області про поновлення на роботі, про зобов'язання ВАТ „Галлак" видати по підприємству наказ, яким застосувати до нього вимоги законодавства про простій не з вини працівника; про стягнення з ВАТ „Галлак" в його користь належну йому заробітну плату за час простою; про стягнення з ВАТ „Галлак" в його користь спричинену йому моральну шкоду в розмірі 4400 грн.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги. Покликається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Судом не врахована та обставина, що його звільнення з роботи відбулося без згоди на це профспілкового комітету підприємства. Не взято до уваги судом і те, що підприємство в даний час не працює і там існує небезпечна виробнича ситуація, дільниця (робоче місце) позивача знаходиться в стан і простою з 2002 року, санітарно-гігієнічна ситуація на ВАТ „Галлак" є небезпечною для його життя і здоров'я.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ст.40 п.4 КЗпП України, трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваним власником, або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом  робочого дня) без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 на виконання рішення суду, наказом НОМЕР_1 було поновлено на роботі в ВАТ „Галлак". З даним наказом позивача ознайомлено під; розписку 25.01.2006 року. Однак, з 25 січня 2006 року по 16 лютого 2006 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі і тільки після письмового запрошення, 16 лютого 2006 року з'явився в ВАТ „Галлак", не надавши пояснень та підтверджуючих документів причини відсутності на роботі, через 20 хвилин після того як з'явився, покинув підприємство.

А тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 вчинено прогул, а тому адміністрація підприємства мала повне право на звільнення позивача з роботи за ст.40 п.4 КЗпП України.

 Безпідставними є покликання апелянта на те, що в порушення вимог закону його звільнення з роботи було проведено без попередньої згоди профкому, оскільки як вбачається з матеріалів справи, в ВАТ „Галлак" відсутній профком, а тому при звільненні позивача з роботи не могло бути попередньої згоди виборного органу.

Відмовляючи позивачеві в частині позову про визнання  часу його відсутності на робочому місці з 14.01.2006 року по 16.02.2006 року часом простою не з вини працівника, суд вірно виходив з того, що в  даний час немає жодної заборони на виробничу діяльність ВАТ „Галлак". Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 07.11.2006 року встановлено, що. приписи територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області не зобов'язували відповідача видавати наказ по підприємству про визнання позивача таким, що перебуває у простої не з його вини. Позивач перебуває в трудових відносинах з іншим підприємством.

Судом  вірно встановлені фактичні обставини справи і правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.