Справа №22-aс-652/2006 Головуючий у 1-й інстанції: Гирич С.В.
Категорія: 38 Доповідач: Бакус В.Я.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Гриновця Б.М.,
суддів: Бакус В.Я., Кота І.Н.,
при секретарі: Жукровській Х.І.,
з участю: представника кримінально-виконавчої інспекції Франківського району м. Львова Залоги Р.І., прокурора Франківського району м. Львова Телепка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за апеляційним поданням прокурора Франківського району м. Львова на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 31 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до кримінально-виконавчої інспекції Франківського району м. Львова (далі КВІ) про скасування повідомлення інспекції щодо звільнення з роботи, -
встановила:
оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 31 липня 2006 року задоволено заяву позивача та забезпечено позов шляхом зупинення дії оскаржуваного повідомлення КВІ до розгляду адміністративного позову.
Дане рішення оскаржив прокурор Франківського району м. Львова та просить скасувати ухвалу і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, мотивуючи тим, що така є незаконною. Апелянт посилається на те, що додаткові покарання підлягають реальному виконанню, а відтак оскаржене повідомлення КВІ є правомірним.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, проаналізувавши обставини та матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційного подання.
Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2005 року ОСОБА_1 засуджено до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій строком на два роки, без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з призначенням іспитового строку терміном на два роки.
Згідно ст.75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
18 жовтня 2005 року головуючим по кримінальній справі направлено начальнику КВІ Франківського району м. Львова розпорядження щодо виконання вироку суду в частині позбавлення ОСОБА_1 права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 2 роки.
Оскаржуваним повідомленням начальника КВІ Франківського району м. Львова НОМЕР_1 запропоновано голові правління ВАТ „Львівського домобудівельного комбінату" не пізніше 3-х днів після отримання копії вироку звільнити позивача з посади, яку він займає і права на яку він позбавлений.
Оскарживши вище вказане повідомлення КВІ в позовному порядку позивач ОСОБА_1 просив суд забезпечити його позов шляхом зупинення оскаржуваного повідомлення.
Районний суд ухвалою від 31.07.2006 року забезпечив позов шляхом зупинення
дії оскаржуваного повідомлення, посилаючись на те. що існує очевидна небезпека
заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в
адміністративній справі.
Як вбачається з матеріалів справи та особової справи НОМЕР_2, заведеної кримінально-виконавчою інспекцією Франківського району м. Львова на засудженого ОСОБА_1, між сторонами маються суперечки та сумніви щодо виконання вироку -' суду в частині позбавлення ОСОБА_1 права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
У відповідності до ст.409 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 „Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків" ( з наступними змінами та доповненнями), у порядку, передбаченому ст.411 КПК, суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконані вироків внаслідок їх недоліків, зокрема, про застосування відстрочки виконання вироку не тільки щодо основного покарання, а й щодо додаткового покарання, якщо рішення суду про застосування ст. 46-1 КК неконкретизоване.
Таким чином вищевказане питання слід вирішувати в порядку кримінального судочинства. Але районний суд не звернув на це увагу.
Згідно ч.2 п.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не
поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку
кримінального судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки допущені районним судом порушення призвели до неправильного вирішення справи, зокрема відкриття провадження по справі та винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів, у відповідності до ст. 195 ЦПК України, виходить за межі доводів апеляційного подання та приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали і ухвали про відкриття провадження по справі та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 17, 157, 195, п.4 ст. 199, ч.1 ст. 203, ст. 206 КАС України колегія, -
ухвалила:
апеляційне подання прокурора Франківського району м. Львова задовольнити частково.
Скасувати ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 31 липня 2006 року щодо відкриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до кримінально-виконавчої" інспекції Франківського району м. Львова та про забезпечення позову ОСОБА_1, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.