Справа №22а/4430 Головуючий у суді 1 інст.: Невмержицький С.С.
Категорія 26 Доповідач у суді II інст.:Широкова Л.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 листопада 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі :
головуючого: судді Широкової Л.В. суддів : Товянської О.В.
Плотіциної Н.А.
при секретарі : Забєліній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністра тивну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомир ської області про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»
за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту на селення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області
на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 17 лютого 2006 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом. Просили стягнути на їх користь з відповідачів заборгованість за останні три роки по виплатах, передбачених ст.ст. 37,39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначили, що відповідно до згаданого Закону мають право на одержання щомісячної грошової допомоги, яка у встановленому Законом розмірі не виплачувалась.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 17 лютого 2006 року позови задоволено частково. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь: ОСОБА_1 - 14570 грн., ОСОБА_2 - 14570 грн., ОСОБА_3 - 14570 грн., ОСОБА_4 - 14570 грн., ОСОБА_5- 14570 грн., ОСОБА_6 10496 грн., ОСОБА_7 - 14570 грн. Зобов'язано Управління праці та соціального захи сту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області прийняти від Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" платіжні документи для виплати позивачам вказаних коштів. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.
У поданій апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту на селення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про сить постанову скасувати та ухвалити нову про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Всі виплати, передбачені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль ської катастрофи» повинні виплачуватись у розмірах, визначених Постановою Ка бінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні ви плати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кра тному відношенні до мінімальної зарплати. Апелянт також вказує на відсутність коштів для виплат у розмірах, понад встановлені названою постановою.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасу ванню з прийняттям постанови про відмову у позові з таких підстав.
Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держа ви на загальносуспільні потреби розмір і цільове спрямування цих видатків визначають виключно законом про Державний бюджет України.
Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті Укра їни на відповідні бюджетні програми.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж- дали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні випла ти на потерпілу дитину, допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компенсації за роботу на території радіоактивного забру днення, за шкоду, заподіяну здоров»ю та щорічну допомогу на оздоровлення, до помоги, розміри яких залежать від встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
Суд встановив, що позивачі працюють та постійно проживають на радіоактивно забрудненій території і йідповідно до ст.37 Закону мають право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірі 40% від мінімальної зарплати. На підставі ст.39 Закону як особи, що проживають та працюють на території радіоактивного забруднення - право на доплату в розмірі двох мінімальних зарплат і доплату в розмірі 25% мінімальної зарплати.
Відповідно до Постанови KM України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас трофи», позивач за останні три роки отримував виплати у відповідності із встано вленим Постановою KM України від 20 червня 2000 року №987 Порядком викори стання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобиль ської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.
Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність заборгованості держави перед позивачами по виплаті допомоги та доплати у вказаних у постанові розмірах, оскільки згідно зі ст. 62 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у по рядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виї- конавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої під порядкованості та форм власності. За таких обставин, коли судом першої інстанції не застосовано матеріаль ний закон, який підлягав застосуванню, постанова підлягає скасуванню з відмо вою у позові.
Суд встановив, що позивачі одержували виплати у розмірах, встановле них постановою Кабінету Міністрів України.
Аналізуючи наведені норми законодавства, що регулюють спірні право відносини, Апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для задо волення позову немає.
У зв'язку з цим Апеляційний суд частково скасовує постанову суду першої
інстанції і постановляє про відмову у позові. Керуючись ст. 196,198,199,202,205,207 КАС України, Апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захнсту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 17 лю того 2006 року скасувати частково і прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у позові до Державного територіально-галузевого об"єднання "Швденно-Західна залізниця", Управління праці та соціального захисту на селення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів за безпідставністю. В решті постанову зали шити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду.
Головуючий :