АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/774/3350/13 Головуючий в першій інстанції - Бондарьова Г.М.

Категорія - 46 Доповідач - Котушенко С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Петренко І.О., Романюк М.М.

при секретарі Грендач Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя та зустрічним позовом про визнання права особистої власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду з уточненим в ході розгляду справи позовом (а.с.29-30, 101-102) до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя. Позивачка вказувала на те, що з 27 листопада 2004 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, а до того з листопада 2002 року вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство. 20 жовтня 2004 року вони придбали за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1, вартість якої виплачували продавцю в період з жовтня 2004 року по серпень 2005 року. Після проведення повного розрахунку за квартиру, 26 серпня 2005 року була проведена реєстрація права власності відповідача на квартиру.

Посилаючись на небажання відповідача вирішити спір в добровільному порядку, позивачка просила про поділ вказаної квартири, визначення її частки у розмірі 1\2 частини квартири та зобов'язати Павлоградське МБТІ зареєструвати її право власності на 1\2 частину квартири.

Відповідач звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 про визнання права особистої власності на нерухоме майно, вказуючи на те, що спірну квартиру він придбав за гроші, подаровані йому третьою особою.

Рішенням від 28 грудня 2009 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області розділив спірну квартиру, виділивши кожній із сторін по 1\2 частині квартири та визнавши за кожною із сторін право власності на 1\2 частину квартири. В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_3 та в задоволенні зустрічного позову - відмовив.

В апеляційній скарзі третя особа ставить питання про скасування рішення як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також про ухвалення нового рішення.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів не вбачає передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами ст.70 СК України.

Відповідно до вимог ст.74 СК України, якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Судом встановлено, що з 27 листопада 2004 року сторони знаходилися у шлюбі, а до того з листопада 2002 року вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство.

За договором купівлі-продажу, укладеним 20 жовтня 2004 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_4, відповідач придбав квартиру АДРЕСА_1. Згідно п.3 вказаного договору продаж квартири провадиться за 13 750 грн., з яких покупець сплатив до підписання договору 2 750 грн., а 11 000 грн. зобов'язується сплатити до 1 вересня 2005 року. Право власності на придбану квартиру виникає у покупця з моменту повного розрахунку та державної реєстрації (а.с.7).

25 серпня 2005 року відповідач провів повний розрахунок за договором купівлі-продажу, що підтверджується розпискою ОСОБА_5, а 26 серпня 2005 року була проведена реєстрація його права власності на квартиру (а.с.8-9).

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що спірна квартира є об'єктом права спільної сумісної власності сторін і обґрунтовано визнав за кожною із сторін право власності на 1\2 частину квартири.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про безпідставне застосування судом при вирішенні даного спору Сімейного кодексу України, оскільки спірні правовідносини виникли після набрання ним чинності, а тому суд правильно керувався положеннями саме цього Кодексу.

Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_4 сплатив частину вартості спірної квартири у розмірі 2 750 грн. до реєстрації шлюбу з позивачкою, а тому має право на збільшення своєї частки, не є підставою для скасування рішення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.26 ЦПК України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи та їх представники.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві.

ОСОБА_2 приймав участь у справі в якості третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору. Вказана особа не є суб'єктом спірних правовідносин, а тому не може ставити питання про збільшення чи зменшення часток сторін на спірне майно.

Крім того, ухвалене судом по даній справі рішення сторонами не оскаржувалось, воно набрало чинності і було виконано ще в 2010 році, про що свідчить відмітка у виконавчих листах (а.с129,131).

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи не мають правового значення для вирішення спору, висновки суду не спростовують, рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: