РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/492/2012Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
РІШЕННЯ
"05" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О.,Полянської В.О.,
При секретаріКовтун Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 (третя особа - Орган опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим) про поновлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 8 лютого 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 (третя особа - Орган опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим) про поновлення батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку ОСОБА_8, проте, за браком досвіду, відсутністю підтримки з боку батька дитини, який відмовився від її визнання та виховання, невпевненістю у майбутньому, вона залишила дитину в пологовому будинку, у зв'язку з чим на підставі рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2005 року була позбавлена батьківських прав відносно дитини.
Посилаючись на те, що на даний час вона усвідомила свій вчинок, має роботу, постійний дохід, гарні умови для виховання дитини, просила поновити її у батьківських правах відносно дочки ОСОБА_8
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 8 лютого 2012 року позов задоволений. Суд вирішив: поновити ОСОБА_6 у батьківських правах відносно малолітньої дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
На думку апелянта, висновок суду про наявність правових підстав для задоволення позову не відповідає обставинам справи.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та висновок органу опіки та піклування, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 169 Сімейного кодексу України (далі - СК України) особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення (ч.1).
Відповідно до частин 4 та 5 ст.169 СК України суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.
Згідно свідоцтва про народження, матір'ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_6 (а.с.5).
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2005 року ОСОБА_6 позбавлена батьківських прав відносно дитини у зв'язку з тим, що ухилилася від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, після її народження залишила дитину у пологовому будинку, не виявляла щодо неї батьківського піклування, письмово від неї відмовилася, надавши згоду на її усиновлення (а.с.17).
Рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим від 10 листопада 2005 року №1539 опікуном малолітньої ОСОБА_8 призначено ОСОБА_7 (а.с.46).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про поновлення у батьківських правах відносно малолітньої дитини, суд першої інстанції виходив того, що рішення про залишення дитини у пологовому будинку було прийнято позивачкою під психологічним впливом матері, що підтверджується показаннями останньої. У теперішній час позивачка змінила своє ставлення до дитини, бажає займатися її вихованням, позитивно характеризується за місцем проживання, зареєстрована як фізична особа-підприємець, працює. Нею створені умови для проживання дитини. Батьки позивача позитивно налаштовані на повернення дитини, відчувають провину за ситуацію, яка склалася. За висновком органу опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим ОСОБА_6 доцільно поновити у батьківських правах тому, що вона змінила своє ставлення до дитини, бажає приймати участь в її вихованні та утриманні.
Оскаржуючи рішення, ОСОБА_7 зазначила, що висновок суду про зміну позивачкою свого ставлення до дитини зроблений на підставі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки поновлення ОСОБА_6 в батьківських правах не відповідає інтересам дитини та стану її здоров'я, не врахована думка дитини та її звички.
Доводи апелянта заслуговують на увагу.
Як встановлено ч. 4 статті 169 СК України, поновлення в батьківських правах можливе лише за умови, що батьки істотно змінили в кращий бік поведінку, спосіб життя і (або) ставлення до виховання дитини.
Причому недостатньо одних намірів батьків змінити свою поведінку, необхідно, щоб їх спосіб життя дійсно змінився настільки, що ніяких небезпек і загроз життю і здоров'ю дитини більше не буде, а батьки в змозі належним чином виховувати дитину і захищати її права і інтереси. Тому п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зобов'язує суд, розглядаючи такі справи, перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При розгляді позову про поновлення батьківських прав слід суворо дотримуватися принципу охорони інтересів дітей.
Суд першої інстанції не врахував вказаних положень закону, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_6
Так, поза увагою суду залишилося те, що з часу позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно дитини, позивачка аліменти на утримання дитини, стягнуті за рішенням суду, сплачувала нерегулярно, з дитиною не спілкувалася, фізичним, духовним та моральним розвитком дитини не цікавилася (лише після ухвалення рішення судом першої інстанції їй стало відомо про стан здоров'я дитини). Згідно медичних документів дитина виявляє гіперкінетичний розлад поведінки.
Приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування від 07 жовтня 2011 року про доцільність поновлення ОСОБА_6 у батьківських правах, суд не звернув увагу на те, що вказаний висновок підписаний не уповноваженою особою.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції орган опіки та піклування надав належно оформлений висновок від 4 квітня 2012 року, яким підтвердив доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_6
З матеріалів, наданих органом опіки та піклування, вбачається, що при вирішенні цього питання перевірка умов життя дитини не проводилася, її стан здоров'я не враховувався; дитина, яка може висловити свою думку, вислухана не була.
Надані суду апеляційної інстанції пояснення представника органу опіки та піклування про те, що про стан здоров'я дитини комісії з питань захисту прав дітей при виконавчому комітеті доповів представник установи охорони здоров'я, який є членом цієї комісії, спростовуються протоколом засідання комісії від 7 жовтня 2011 року №15, з якого випливає, що начальник Управління охорони здоров'я, який є членом комісії (Фоменко О.М.) в засіданні комісії участі не брав, про стан здоров'я дитини - не доповідав.
Дослідивши сукупність зібраних у справі доказів, заслухавши в порядку ч. 1,2 ст. 171 СК України ОСОБА_8, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в позові, оскільки матеріали справи не містять беззаперечних доказів стійких змін у поведінці ОСОБА_6 відносно її ставлення до дитини та обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ст.ст. 213, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 8 лютого 2012 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поновлення батьківських прав - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Полянська В.О.