Справа № 127/4365/13-ц

Провадження № 2/127/2264/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Прокопчук А. В.,

при секретарі Гаврилюк А.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 20.08.1977 року у виконавчому комітеті Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис № 18.

При реєстрації шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1".

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, роль кожного з подружжя в сім'ї. Відповідач, як зазначила позивач, неодноразово їй зраджував, рік тому пішов з сім'ї до іншої жінки. За таких обставин позивач прийшла до переконання, що шлюб фактично розпався, сторони припинили спільне проживання. Вважає, що збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.

Оскільки розірвати шлюб в органі РАЦС відповідач не погоджується, вона змушена була звернутися до суду.

13.03.2013 року позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, залишити їй прізвище "ОСОБА_1" та судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач позов підтримала за обставин, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2

Відповідач в судовому засіданні не заперечив проти розірвання шлюбу з позивачем. Разом з цим не погодився з мотивами позову, зазначивши, що іншої жінки в нього немає. З квартири він виїхав недобровільно, а його вигнали позивач разом з сином і тепер він змушений проживати на роботі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Судом встановлено, що сім`я позивача та відповідача фактично розпалася: сторони проживають окремо, подружні відносини не підтримують, ведуть різний спосіб життя, їх інтереси не відповідають один одному. Крім того, судом встановлено, що неповнолітніх дітей сторони не мають і позивач категорично не бажає поновлювати сімейні стосунки.

Враховуючи викладені обставини та виходячи з положень ст. 24 СК України про добровільність шлюбу, суд вважає, що вжиття заходів щодо збереження сім'ї не може дати позитивного результату та буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб слід розірвати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 114 грн. 70 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 10, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 серпня 1977 року у виконавчому комітеті Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області, актовий запис № 18, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: