Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/123/13- ц

Провадження №2/377/92/13

20 березня 2013 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі - Прокопенко Р.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

УСТАНОВИВ:

24 січня 2013 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що за час перебування у шлюбі між позивачкою та відповідачем постійно виникали непорозуміння, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.

У судове засідання позивачка та відповідач не з'явилися, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю та розірвання шлюбу. Позивачка свої вимоги підтримала. Відповідач позовні вимоги визнав та просив розірвати шлюб з позивачкою.

Суд, дослідивши підстави позовних вимог та враховуючи їх визнання відповідачем, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З матеріалів справи встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, виданого 23 липня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київської області, копія якого долучена до справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 23 липня 2011 року зареєстрували шлюб, про що був здійснений актовий запис № 95. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_2, дружині ОСОБА_1.

Під час шлюбу в них народилася дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого долучена до матеріалів справи, яка залишається проживати разом з позивачкою.

Питання матеріального утримання дочки відповідачем вирішено в судовому порядку.

Як вбачається із змісту позовної заяви, між позивачкою та відповідачем за час перебування у шлюбі постійно виникали непорозуміння, які призвели до припинення шлюбних відносин між ними з червня 2012 року.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.2 ст.18, п.3 ст.51, ч.3 ст.56, ч.1 ст.110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливо.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім"я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки та відповідача.

Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, предбачених ч.2 ст.110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як вбачається з позовної заяви, спору щодо розподілу сумісно нажитого майна у сторін не має.

У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно письмової заяви позивачки після розірвання шлюбу вона бажає залишити за собою право на дошлюбне прізвище ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23 липня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області Україна, актовий запис № 95.

Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище дружини ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 гривень 70 копійок судових витрат по оплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скрагу не було подано. У разі подання апеляційної скраги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. Ф. Теремецька