№2-1998-2008

РІШЕННЯ

іменем України

м. Селидове                                                                           30 липня 2008 року

Селидівський міський суд Донецької області у складі: судді Владимирської І.М., при секретарі Карабут Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м. Селидове цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернувся з позовом до суду про розірвання шлюбу з ОСОБА_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. перебувають в зареєстрованому шлюбі з 16.07.1993 року. Шлюб зареєстровано міськвідділом ЗАГС м.Селидове , номер актового запису № 139. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З серпня 2007 року подружжя остаточно припинили шлюбні відносини. Причиною до розірвання шлюбу виявилося те, що між подружжям не було взаєморозуміння, вони часто сперечалися. Збереження шлюбу позивач вважає недоречним і неможливим, а призначення будь - яких строків на примирення недоцільним. Просить шлюб з відповідачем розірвати, витрати по розірванню шлюбу покласти на позивача.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив шлюб розірвати, пояснив, що з 1993 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають дитину - сина 1995 року народження, в серпні 2007 року шлюбні стосунки з відповідачем припинено , причиною до розірвання шлюбу вважає те, що між ним та відповідачем не було взаєморозуміння, частими були конфлікти, вважає, що сім”ю зберегти не можливо, примирення також не можливе, оскільки вони втратили один до одного усякі почуття, спору відносно розподілу загального майна не мають, шлюб розривають вперше. Витрати по розірванню шлюбу просить покласти на нього.

Відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнала та просила розірвати шлюб, вважає, що сім”ю зберегти не можливо, спільного майна не мають. Згодна, щоб витрати по розірванню шлюбу були покладені на позивача.

Зібраними по справі доказами судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.07.1993 року, згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 16.07.1993 року, виданого відділом ЗАГС м.Селидове за актовим записом №139 . Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні стосунки, не мають наміру поновити сімейні відносини, між ними склалися такі стосунки, при яких подальше спільне життя неможливе.

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Заслухав позивача, відповідача, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку, що причини, які побудили сторони розірвати шлюб, є обґрунтованими, подальше спільне життя і збереження родини стали неможливими, у зв”язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.104 ч.2, ст.105 ч.3, ст.110 ч.1, ст.112 ч.2 Сімейного кодексу України, ст. ст . 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 16 липня 1993 року відділом ЗАГС м.Селидове, номер актового запису №139, між ОСОБА_1 таОСОБА_2, розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито в прибуток держави розміром 17 (сімнадцять) грн. з ОСОБА_1, ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя