Справа № 22-1089\07
Головуючий в 1 інстанції: Ведяніна Т.О.
Категорія:16
Доповідач: Хилевич С. В.
РІШЕННЯ
іменем України
26 листопада 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого: Оніпко О.В. суддів: Мельника Ю.М. , Хилевича С. В., при секретарі судового засідання Томашевській І.М. за участю відповідача й представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 19 липня 2007 року в справі за позовом комунального підприємства „Сарникомуенергія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
встановила:
В червні 2007 року комунальне підприємство „Сарникомуненергія" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
В обґрунтування позову зазначалось, що згідно з довідкою про розрахунки заборгованості від 24 травня 2007 року за спожиту відповідачем за договором про надання послуг теплову енергію комунальним підприємством „Сарникомуненергія" надано ОСОБА_1 такої енергії сумою у 3 893 гривні 1 копійка. В зв'язку із відхиленням якості наданих послуг постачання теплової енергії та гарячого водопостачання від якості, що визначається чинними законодавчими й нормативними актами, здійснено перерахунок отриманої теплової енергії сумою у 1 509 гривень 12 копійок. Станом на 1 травня 2007 року заборгованість складала 2 383 гривні 89 копійок, що вираховується шляхом віднімання від суми боргу за спожиту теплову енергію суми перерахунку спожитої теплової енергії. Натомість відповідач оплати за надані послуги не провів.
Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь комунального підприємства „Сарникомуенергія" заборгованість за спожиту теплову енергію сумою в 2 383 гривні 89 копійок.
В судовому засіданні позивач змінив вимоги, зменшивши до стягнення заборгованості сумою у 506 гривень 42 копійки, починаючи з жовтня 2004 року.
Рішенням Сарненського районного суду від 19 липня 2007 року задоволено повністю, стягнуто із відповідача на користь комунального підприємства „Сарникомуненергія" заборгованість за спожиту теплову енергію згідно із договором сумою у 506 гривень 42 копійки.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, а зокрема на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Мотивуючи апеляційну скаргу, виходив із того, що 1 квітня 2004 року він подарував квартиру, куди надавалися послуги з теплопостачання, своїй дочці. З часу укладення договору дарування
2
мешкає в житловому будинку дачного типу, який не має поштової адреси. В зв'язку із цим він зареєстрований за адресою колишньої квартири.
Крім того, підтверджуючи факт укладення договору про надання послуг з теплопостачання, наполягав на тому, що зазначений правочин не виконувався саме із вини позивача. Багатоквартирні житлові будинки, між власниками квартир та комунальним підприємством „Сарникомуенергія" було укладено договори, не опалювалися з початку 1990-х років. 26 травня 2005 року дочірнє підприємство „Сарникомуненергія" (правонаступником якого є позивач) повідомило ОСОБА_1 про відмову від виконання договору про надання послуг.
Суд першої інстанції не взяв до уваги зазначених доводів відповідача, знехтувавши ними.
На вказаних підставах просив апеляційний суд скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові за безпідставністю.
Відповідач у суді, підтримуючи апеляційну скаргу, просив колегію суддів її задовольнити, скасувати рішення Сарненського районного суду й ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
В судовому засіданні представник позивача просила суд відхилити апеляційну скаргу, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь й з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням у справі нового рішення, виходячи з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності факту порушення ОСОБА_1 зобов'язань перед позивачем згідно із договором про надання послуг.
Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, і це з'ясовано в судовому засіданні, між дочірнім підприємством „Сарникомуненергія" (правонаступником якого є комунальне підприємство „Сарникомуненергія") та ОСОБА_1 18 жовтня 2000 року укладено договір про надання послуг з теплопостачання (а.с. 28).
1 квітня 2004 року відповідач відчужив квартиру, на теплопостачання якої була спрямована дія договору про надання послуг, подарувавши її іншій особі (а.с. 47).
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Беручи до уваги ту обставину, що власником квартири, якій
надавалися послуги з теплопостачання, є інша особа, колегія суддів
знаходить, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у спорі. Такий
висновок ґрунтується саме на тому, що він не може набувати права та
створювати обов'язки за договором від 18 жовтня 2000 року, починаючи
із часу відчуження квартири на користь іншої особи, тобто з часу
фактичного припинення договірних зобов'язань між ОСОБА_1 і
комунальним підприємством „Сарникомуенергія".
Таким чином, колегія суддів вважає, що позов про «стягнення заборгованості за договором про надання послуг, починаючи4 з жовтня 2004 року, є безпідставним.
Враховуючи неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухваленого рішення.
На підставі ч. 1 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", керуючись п.3 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу задовольнити повністю.
Рішення Сарненського районного суду від 19 липня 2007 року -скасувати.
В позові комунального підприємства „Сарникомуенергія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.