АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2934/13 Справа № 2-1977/11 Головуючий у 1 й інстанції - Некрасов О.О. Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Михайловської С.Ю.

Суддів - Єлізаренко І.А., Петешенкової М.Ю.

При секретарі - Бойко О.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, суму заборгованості за договором позики у розмірі 711 452 (сімсот одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 82 коп., яка складається з таких складових: суму неповернутої позики - 555457 грн. 00 коп.; проценти від суми позики - 119518 грн. 24 коп.; 3% річних від суми заборгованості у розмірі -36477 грн. 58 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп., а всього 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду частково скасувати з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача встановив, що ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 на весні 2008 року у борг 30 000 доларів США. В літку, а саме липні-серпні 2008 року ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 ще у борг 40 000 доларів США, Між сторонами було усно домовлено, що ОСОБА_2 поверне борг у вересні 2008 року. Дані грошові зобов'язання не були письмово оформлені. Оскільки відповідач не повернув суму боргу, то він власноруч написав розписки, згідно яких 10 вересня 2008 року ОСОБА_2 взяв у позивача в борг 30 000, 00 доларів США, з зобов'язанням повернути гроші до 01 січня 2009 року, що підтверджене розпискою від 10 вересня 2008 року. Також, ОСОБА_2 23 вересня 2008 року написав розписку про те, що взяв у позивача в борг 40 000, 00 доларів США, з зобов'язанням повернути гроші до 01 січня 2009 року, що підтверджене розпискою від 23 вересня 2008 року.

Тобто, відповідні договори позики були укладені 10 вересня 2008 року та 23 вересня 2008 року.

Згідно висновку № 3143-12 почеркознавчої експертизи, складеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз 12 листопада 2012 року, цифрові та літерні рукописні записи, якими виконаний текст розписки від імені ОСОБА_2 від 23 вересня 2008 року - виконані самим ОСОБА_2. Два підписи від імені ОСОБА_2, які розміщені під текстом розписки від 23 вересня 2008 року виконані самим ОСОБА_2.

До теперішнього часу відповідач гроші позивачу не повернув.

Оскільки відповідач до теперішнього часу не виконав свої зобов'язання щодо повернення боргу за договорами позики, то позивач просив стягнути дану заборгованість у гривневому еквіваленті, що відповідає ч.1 ст. 533 ЦК України про те, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, то суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму неповернутої позики від 10 вересня 2008 року у розмірі 238053 грн. 00 коп., а також суму неповернутої позики від 23 вересня 2008 року у розмірі 317404 грн. 00 коп., а всього 555457 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних складає 36 481грн. 19 коп., проте позивач просив стягнути 36 477 грн. 58 коп., яку суд і стягнув з відповідача на користь позивача.

В цій частині рішення суду є законним, обґрунтованим, ухваленим з дотриманням вимог ст.ст.. 509, 625, ч. 1 ст. 1046, ч. 1, 2 ст. 1047, 1049 ЦК України і підстав для його скасування або зміни в цій частині немає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Довід, зазначений ОСОБА_2 про порушення судом норм матеріального та процесуального права, безпідставний, оскільки таких порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли потягнути скасування правильно по суті постановленого рішення, колегією суддів не встановлено.

Що стосується рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача процентів від суми позики в розмірі 119518 грн. 24 коп. в порядку ст. 1048 ЦК України, то в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, оскільки боргові розписки сплату процентів не передбачають. Розписки складені між двома фізичними особами, а застосування ч. 1 ст. 1048 ЦК України можливо лише при наявності здійснення підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 січня 2013 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 процентів від суми позики в розмірі 119518 грн. 24 коп.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення процентів від суми позики.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Судді :