УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/659/2012Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.

"18" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

При секретаріКовтун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні власністю - нежитловим приміщенням у вигляді частини торгівельного залу площею 17,8 кв.м. магазину по АДРЕСА_1.

У позові зазначила, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 6 травня 2011 року між нею та ОСОБА_7 було поділено в натурі майно, що перебувало у спільній частковій власності. Їй у приватну власність виділено магазин по АДРЕСА_1 та частину торгівельного залу площею 17,8 кв.м. магазину по АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 створюють їй перешкоди в проведенні зазначених у судовому рішенні переобладнань приміщення магазину по АДРЕСА_1, просила зобов'язати відповідачів надати їй вільний доступ в приміщення магазину, не перешкоджати у встановленні кам'яної перегородки та облаштуванні дверного прорізу із встановленням вхідного дверного блоку на місці віконного прорізу.

Ухвалою від 24 листопада 2011 року позовна заява ОСОБА_6 в частини вимог, заявлених до ОСОБА_8, залишена без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Заочним рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, суд першої інстанції не дав належної правової оцінки наданим нею доказам, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_7, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін. Зазначає, що позивачка не навела доказів створення їй перешкод в проведенні переобладнань належних їй приміщень магазину, які, до того ж, орендуються ним у ОСОБА_6 згідно договору оренди, укладеного між сторонами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та її представника, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з недоведеності тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а також про те, що вимоги позивачки зводяться до зобов'язання відповідача у примусовому порядку виконати рішення суду від 6 травня 2011 року, що має проводитися в порядку виконавчого провадження.

Такий висновок суду слід визнати вірним.

Відповідно до ст.ст. 319, 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної або юридичної особи, поданим у відповідності з Кодексом, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін і інших осіб, які приймають участь у справі (ч.1 ст. 11 ЦПК України).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 6 травня 2011 року між сторонами був здійснений поділ в натурі нежитлових приміщень магазинів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Виділено у приватну власність ОСОБА_6 нежитлові приміщення: магазин, розташований по АДРЕСА_1, що складається з торгового залу №1 площею 26,2 кв.м., підсобного приміщення №2 площею 11,6 кв.м.; та частка приміщення торгового залу №1 площею 17,8 кв.м. магазину, що розташований по АДРЕСА_1 (після переобладнання площа буде складати 17,2 кв.м.).

При розділі зазначених нежитлових приміщень вказаним рішенням суду була встановлена необхідність провести переобладнання, зокрема, влаштування кам'яної перегородки товщиною 20 см. у торговому залі №1 магазину по АДРЕСА_1; облаштування дверного прорізу зі встановленням вхідного дверного блоку на місці віконного прорізу в торговому залі №1 магазину по АДРЕСА_1 (а.с. 7-8). Витрати з проведення переобладнань покладені на обидві сторони у рівних частках. Проте, хто саме повинен здійснити переобладнання у рішенні не зазначено.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_6 випливає, що відповідач перешкоджає їй у проведенні переобладнань, визначених у судовому рішенні, перешкоджає її доступу у приміщення магазину.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_6 надала суду акти, із змісту яких випливає, що 06 липня 2007 року представник відповідача - ОСОБА_8 відмовилася отримати від неї письмову вимогу для відповідача щодо сплати заборгованості за оренду належних їй приміщень, а 17 липня 2007 року - відмовилася отримати повідомлення про початок проведення переобладнань, при цьому ОСОБА_8 перешкоджала її доступу в приміщення магазину.

Враховуючи, що надані позивачкою акти не містять безспірних доказів створення відповідачем перешкод у її користуванні власністю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Виходячи з того, що висновок суду про недоведеність позивачкою заявлених позовних вимог апелянтом не спростований, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування оскарженого рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.