УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/533/2012Головуючий суду першої інстанції:Хачикян А.Х.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.

"18" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О.,Кустової І.В.,

При секретаріКовтун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 8 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися з позовом до ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні будинком, відшкодування моральної шкоди.

У позові зазначили, що сторони є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 (позивачам належить 33/50 частини, відповідачу - 17/50 частини). С часу придбання житла відповідач самовільно збудував котельну, гараж, здійснив реконструкцію своєї частини будинку, порушивши при цьому покрівлю належної їм частини будинку. Внаслідок пошкодження покрівлі, під час опадів, вода потрапляє всередину приміщення, руйнуються стеля та стіни їх саманного будинку, завдана матеріальна шкода.

Крім того, встановивши самовільно огородження замість раніше існуючого забору, відповідач, порушив суміжні межі земельних ділянок сторін.

З урахуванням наведеного (уточнивши позовні вимоги) позивачі просили суд зобов'язати відповідача усунути течу та порушення крівлі будинку, встановити огорожу на існуючий суміжній межі земельних ділянок, знести самовільно побудовану котельню, стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 1600 грн.

Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 8 лютого 2012 року позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишений без задоволення.

В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх вимоги у повному обсязі.

На думку апелянтів, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого безпідставно відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

У разі завдання шкоди майну фізичних осіб або особистим немайновим правам особи, така шкода підлягає відшкодуванню у відповідності до положень ст.ст.1166, 1167 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_7 та ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачами порушення їх прав.

Такий висновок суду підтверджується матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що право власності на 33/50 частини будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 18 червня 1975 року (а.с.30-31). Власником 17/50 зазначеного будинку є відповідач ОСОБА_8

Із змісту протоколу засідання узгоджувальної комісії з розгляду спорів суміжного землекористування при виконавчому комітеті Кіровської селищної ради №2 від 7 вересня 2009 року, постанов Кіровського РВ ГУ МВС України в АРК від 08 липня 2009 року та 24 вересня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8 (а.с.35, 33, 43) вбачається, що з 2009 року між сторонами існує спір про право на землю, який виник після передачі у власність відповідача частини земельної ділянки і видачі йому відповідного державного акту.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_7, складеного комісією Кіровської селищної ради 24 липня 2010 року, випливає, що ОСОБА_8 реконструював свою частину будинку і тим самим порушив технологію обладнання покрівлі, у зв'язку з чим під час опадів, вода потрапляє всередину приміщення частини будинку позивачів, руйнуються стеля та стіни. З'ясувати, які саме порушення допущені відповідачем, чи призвели зазначені порушення до пошкодження майна позивачів та у якому розмірі, яким чином належить відновити порушені права позивачів, із змісту вказаного акту не виявляється можливим. Відтак, зазначений акт не можна визнати безспірним доказом завдання відповідачем шкоди.

Будь-яких інших доказів порушення своїх прав, зокрема і самовільним будівництвом котельної, перенесенням огорожі, позивачами наведено не було.

Оскаржуючи рішення суду, апелянти послалися на те, що суд не залучив до участі у справі в якості спеціаліста інспектора державного архітектурно-будівельного контролю та не дослідив адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_8 до відповідальності за самочинне будівництво.

Зазначені доводи апелянтів не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, дача висновку з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань, не відносяться до компетенції спеціаліста, якій, відповідно до положень ст.54 ЦПК України може лише надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. А клопотання про призначення відповідної судової експертизи в порядку, встановленому ч.1 ст.143 ЦПК України, позивачами заявлено не було.

Враховуючи, що згідно положень ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу), а позивачами не надано достеменних доказів порушення їх прав, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без задоволення. Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 8 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.