УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/431/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.

"04" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

При секретаріКовтун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи вимоги тим, що на підставі Державного акту КМ №097923 від 13 липня 2004 року вона є власником земельної ділянки площею 0,0269 га, розташованої по АДРЕСА_1, яка у листопаді 2009 року була нею огороджена для ведення індивідуального господарства.

13 червня 2010 року відповідачі у зв'язку із неприязними відносинами, з метою незаконного заволодіння частиною її земельної ділянки, зруйнували огорожу з бетонного забору, а саме: 9 блок-секцій та один опорний стовп, чим завдали їй матеріальну шкоду в сумі 5028 грн. (вартість виробів - 2678 грн.; вартість робіт по встановленню огорожі, вантажно-розвантажувальних робіт та їх доставки - 2350 грн.).

Посилаючись на те, що незаконні дії відповідачів спричинили їй також моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, порушенні житлових та конституційних прав, ОСОБА_6 просила стягнути з відповідачів у відшкодування моральної шкоди компенсацію в розмірі 20000 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 січня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

На думку апелянта, суд безпідставно відмовив в задоволенні позову, оскільки завдання шкоди позивачці підтверджено сукупністю зібраних у справі доказів.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вирішуючи спір за позовом ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди, через відсутність доказів на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди та факту заподіяння шкоди саме відповідачами.

Такий висновок суду слід визнати правильним, оскільки він ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів.

Так, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ №097923 від 13 липня 2004 року, ОСОБА_6 на підставі є власником земельної ділянки площею 0,0269 га, кадастровий № 01:116:465:00:03:001:0118, розташованої по АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва (а.с.16).

ОСОБА_8, згідно Державного акту серії КМ №148414 від 21 травня 2003 року, є власником земельної ділянки площею 0,0525 га, кадастровий № 01:116:465:00:03:001:0072 розташованої АДРЕСА_1 (а.с.56).

Із змісту акту Щебетівської селищної ради від 30 вересня 2009 року випливає, що між що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 існує спір з приводу того, що остання, придбавши земельну ділянку ОСОБА_7, зняла огорожу, яка існувала між ділянками ОСОБА_7 та ОСОБА_6, порушивши межу між земельними ділянками. Комісією селищної ради було приписано ОСОБА_6 не чинити перешкоди по проходу на сусідні ділянки, ОСОБА_8 - поновити огорожу між ділянками (а.с.48, 53).

Розпорядженням Щебетівської селищної ради №91 від 7 червня 2010 року ОСОБА_6 зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0161 га із земель Щебетівської селищної ради для створення вільного доступу до земельної ділянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.54).

Встановлено, що ОСОБА_6 зазначене розпорядження не виконала. 13 червня 2010 року належну їй огорожу, що складалася з цегляних плит та цегляних стовпів і була встановлена на спірній ділянці, демонтовано (акт від 13 червня 2010 року).

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку про недоведеність того, що вказана огорожа бела демонтована і пошкоджена саме відповідачами. Вказаний висновок підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Посилання апелянта про те, що вказаний висновок суду не відповідає обставинам справи, є неспроможним, тому що всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України належними доказами не підтверджений. Твердження апелянта про те, що під час демонтажу бетонних стовпів їх довжина (275 см.) вкорочувалась зі зміною (погіршенням) первинних розмірів та технічних властивостей матеріалами справи не підтверджується. Надані представником позивача фототаблиці не містять відомостей ані щодо розміру завданої шкоди, ані щодо осіб, які демонтували огорожу. Відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення.

Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.