УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/192/2012Головуючий суду першої інстанції:Бєлякова В.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.

"11" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О.,Кустової І.В.,

При секретаріКовтун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Нижньогірської селищної ради (треті особи - Нижньогірська державна нотаріальна контора, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12) про визнання права власності на майно в порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 11 жовтня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Нижньогірської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

У позові зазначила, після смерті її сестри ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_1) залишилася спадщина - житлове приміщення, що складає 7/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1, яке позивачка прийняла у встановлений законом строк, проте державною нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на вказане майно.

Посилаючись на ст.ст. 392, 1217, 1223 та 1269 Цивільного кодексу України, ОСОБА_6 просила суд визнати за нею право власності на 7/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, що складаються в будинку літ. «А» з жилої кімнати №5-3 площею 11,2 кв.м., кухні №5-2 площею 7,6 кв.м., коридору №5-1 площею 4,3 кв.м. та споруд - сараю літ. «М» та «Р».

Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 11 жовтня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволений в повному обсязі.

В апеляційній скарзі третя особа - ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в позові.

На думку апелянта, рішення суду в частині визнання за позивачкою права власності на сарай літ. «Р» є незаконним, оскільки вказаний сарай побудований у 1947 році її батьками на наданій їм земельній ділянці.

Крім того, зазначає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки існує рішення (яке набрало законної сили) з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Позивачка та її представник подали заперечення, в яких, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просять скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 2 листопада 1970 року, Нижньогірською селищною радою, був посвідчений договір купівлі-продажу, реєстраційний номер 94, згідно якого ОСОБА_13 купила, а ОСОБА_14 продала належні їй на підставі свідоцтва про право власності від 2 вересня 1961 року 7/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. «А» (жилої кімнати №5-3, кухні №5-2) жилою площею 11,2 кв.м., сараїв літ. «М» та «Р», тамбуру (а.с.13). Частина земельної ділянки, на якій розташоване вказане домоволодіння, площею 152 кв.м. перебувала у користуванні ОСОБА_14 на підставі рішення народного суду Нижньогірського району Кримської області від 11 січня 1962 року (а.с.26).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10).

ОСОБА_6 звернулася до Нижньогірської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадщину на частку вищезазначеного житлового будинку зі спорудами після смерті ОСОБА_13, проте їй було відмовлено у зв'язку з тим, що після смерті ОСОБА_13 не зберігся оригінал правовстановлюючого документа на спірне майно (а.с.19).

Встановивши наведені обставини, врахувавши письмові докази, зокрема: відомості Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Джанкоя», згідно яких 7/100 частин придбаного ОСОБА_13 домоволодіння складається в жилому будинку літ. «А» з жилої кімнати №5-3 та кухні №5-2, з сараїв лит. «М» і «Р», тамбуру, довідку №435 від 17 листопада 2009 року про реєстрацію за ОСОБА_13 права власності на вказану частку нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_6

Такий висновок суду слід визнати правильним, оскільки він підтверджується матеріалами справи.

Довід апелянта про те, що сарай літ. «Р» не зазначений в документах БТІ, як належний колишньому власнику ОСОБА_14, не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки відомості, надані БТІ, іншими доказами не спростовуються. Не доведено належними доказами і право апелянта на це майно.

Неспроможним є і довід апелянта про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, оскільки, як випливає з рішення Ніжньогірського районного суду АРК від 28 квітня 2011 року (справа 2-89/11) в задоволенні вимог ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно було відмовлено виходячи з того, що позов було заявлено передчасно - до отримання відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Даний позов заявлено після усунення вказаних обставин.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 11 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.